МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ГОРЛІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
XREFF.RU


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ГОРЛІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ



Если Вам понравился сайт нажмите на кнопку выше
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ГОРЛІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ГОРЛІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ













МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ

ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ТЕМИ:


Шляхи досягнення інтеграції ЦНС в організмі











Навчальний предмет: «Фізіологія»

Спеціальність: 5.12020102 «Сестринська справа»

Курс: I

Семестр: I

Кількість навчальних годин: 2










Горлівка 2013

Автор: ______________________________, викладач __ кваліфікаційної категорії


Рецензент: ______________________________, викладач __ кваліфікаційної категорії



Обговорена та затверджено на засіданні методичної комісії (Протокол № _______ , від _____________________ 20_____ року)





Голова комісії: ______________________ Слободянюк Н.В.


































1. Актуальність теми:

Життєдіяльність - це складний біологічний процес, яке у людини, дозволяє зберігати здоров'я та працездатність. Необхідною і неодмінною умовою перебігу зазначеного біологічного процесу є діяльність.

Поняття "діяльності" утворює вся сукупність видів людської активності. Форми діяльності різноманітні.

Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які у побуті, громадської, культурної, наукової, виробничу краще й ін. сферах життя.


2. Навчальні цілі:

2.1 Знати:

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліни

Знати

Вміти

Латинська мова

Латинські терміни з даної теми.

Відокремлювати словотворчі елементи.

Анатомія людини

Анатомія нервової системи.

Використовувати при вивченні теми.


3.2. Зміст теми.

Людина живе у умов постійно мінливою довкілля. Усі прояви життя обумовлені конфліктом між силами організму, його конституцією і впливом довкілля.

Зміни у навколишньому середовищі жадає від біосистем пристосування, адекватного впливу. Без його запровадження організм неспроможний вижити, відтворити повноцінне потомство, зберегти й розвинути здоров'я даного майбутнього покоління людей.

Адекватне пристосування до навколишньому середовищі вимагає повноцінної участі у цьому процесі нервової системи людини.

Зв'язок із довкіллям здійснюється через аналізатори, які сприймають й передають інформацію.

Анализатори здійснюють якісний і кількісний аналіз діючих подразників за умов життя. У кожному аналізаторі розрізняють частини: периферичну (рецептор), провідникову (нервові шляху) і центральну (нервові центри).

Датчиками аналізаторних систем є спеціальні структурні утворення нервових волокон, так звані рецепторами. Частина сприймає зміни у навколишньому середовищі (екстерорецептори), а частина - у внутрішній (інтерорецептори).

Сприйняття розмаїття діючих на організм зовнішніх сил досягається виборчою чутливістю рецепторного органу до якогось, адекватного йому виду енергії.

Таке якісне розрізнення забезпечується як анатомічним пристроєм рецепторних органів, і винятково високою чутливістю (низьким порогом роздратування) рецепторів до адекватному подразнику.

Для виникнення відчуття інтенсивність подразника повинна досягти деякою певної величини. Зі збільшенням інтенсивності подразника настає момент, коли аналізатор перестає працювати адекватно.

Будь-який вплив, що перевищує за інтенсивністю певну межу, викликає біль, і порушує діяльність аналізатора. Інтервал мінімальної до максимальної адекватно відчутною величини визначає діапазон чутливості аналізатора.

Мінімальну величину прийнято називати нижнім абсолютним порогом чутливості, а максимальну - верхнім.

У людини існують рецептори, настроєні на сприйняття електромагнітних коливань певних довжин хвиль (фоторецептори сітківки очі), механічних коливань повітря (фонорецептори вуха), дотику (тактильні рецептори), змін гідростатичного і осмотического тиску крові (баро- і осморецептори судинного русла), змін становища тіла щодо вектора гравітації (рецептори вестибулярного апарату) чи частин тіла щодо одне одного й тонусу м'язів (проприорецептори м'язів і сухожилків).

З іншого боку слід зазначити: рецептори, реагують на вплив будь-яких хімічних речовин (наприклад,глюкорецептори, сприймають зміни рівня цукру на крові, смакові і нюхові, сприймають наявність хімічних речовин, у навколишньому середовищі) і терморецептори, реагують зміну температури і в середині організму, і у навколишньому середовищі.

Больові рецептори виділяють в особливу групу. Вони можуть порушуватися механічними, хімічними і температурними подразниками такий сили, коли він можливо руйнівну їхня цілющість на рядна або органи.

Кількісний аналіз зовнішніх впливів полягає у порівняльної оцінці інтенсивності подразників, тобто, чим сильніше роздратування викликає тим сильніше відчуття. Аби дати кількісну характеристику роздратування, вимірюють разностний поріг роздратування - величину, яку треба посилити подразник, щоб отримати мінімальне зміна відчуття.

Зміна життєдіяльності організму у відповідь на зміну зовнішніх умов здійснюється завдяки регулюючої функції нервової системи.

Нервова система функціонує за принципом рефлексу. Рефлексом (від латів.reflecto - відбиток) називають будь-яку реакцію організму, здійснювану з участю центральної нервової системи.

Будь-яка дія супроводжується імпульсами від м'язів, зорових, слухових рецепторів та інших. що йдуть в центральну нервову систему, що дозволяє враховувати результати діянь П.Лазаренка та коригувати такі дії.

3.3. Рекомендована література:

Основна

1. Курс лекцій з фізіології людини / В.П. Фекета. — Ужгород.: Гражда, 2006. — с. 29-31

2. Петров К.М. Загальна біологія. СПб, вид. Хімія, 2007. – с.17-18

Додаткова

2. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. — К.: Вища шк., 2003.- с.21-24

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою до теми:

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

Вивчити:

Інтегративну функцію центральної нервової системи.

Визначити інтегративну функцію ЦНС, якого значення вона має для життєдіяльності людини.


Ланки ЦНС, що відповідають за впровадження інтегративної функції.

Назвати ланки ЦНС, що відповідають за інтегративні функції, записати їх. Які основні складові ланки аналізаторів. Які рецептори виділяють в організмі?


3.5. Матеріали для самоконтролю:

Питання до самоконтролю:

  1. Яке значення інтегративної функції ЦНС для нормальної життєдіяльності людини?

  2. Назвати ланки ЦНС, що відповідають за впровадження інтегративної функції.

  3. Які спільні складові відокремлюють у бідові аналізаторів?

  4. Назвати види рецепторів та їх функції.

  5. На якому процесі заснована робота ЦНС?

wersus.underref.ru
  • Карта сайта