Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ







ОСНОВИ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА







МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


за вимогами кредитно-модульної системи навчання





програма курсу, робочий план,

система та критерії оцінювання, плани

та рекомендована література до самостійної роботи студентів,

питання до модульних контролів, теми завдань до індивідуальної науково-дослідницької роботи студентів







Харків

2012



Укладачі: к.ю.н., професор Процевський В.О.,

к.юр.н., доцент Лисяк О.І.





Рецензент: доктор юр.наук, професор Процевський О.І.








Методичні рекомендації з курсу «Основи водного законодавства» для студентів. – Х.: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2010. стор.
















© Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди, 2010.

© Процевський В.О., Лисяк О.І., 2010.


ВСТУП



Водні ресурси на території країни розподілені дуже нерівномірно, утворюючи зони надмірного та недостатнього водозабезпечення. За стандартами ООН Україна за сумарними запасами власних поверхневих і підземних водних ресурсів належить до малозабезпечених держав.

Мають місце негативні зміни в гідрологічному режимі природних водотоків і водойм, підвищення ризику руйнації гідротехнічних споруд і комплексів, відсутність дієвого захисту від руйнівної дії природних вод.

Крім того, створення в Україні великих водогосподарських комплексів – водосховищ, каналів, водоводів, каскадів гідровузлів, систем водопостачання та зрошення потребують сьогодні удосконалення системи управління водними ресурсами і їх охорони.

Тому одним із головних завдань водного законодавства є відпрацювання науково-обґрунтованих пропозицій щодо поетапного реформування діючої системи управління і охорони водних ресурсів, що забезпечить сталий розвиток економіки і соціальної сфери країни та екологічну безпеку.

Найбільш ефективним у міжнародній практиці та таким, що відповідає головним засадам Рамкової Водної Директиви Європейського Союзу, є басейновий принцип управління, використання та охорони вод.

Необхідність впровадження принципів басейнового управління в Україні визначена Водним кодексом України і Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства України.

Враховуючи досвід управління водними ресурсами країн - членів ЄС - Угорщини, Швеції, Данії й інших та концептуальні засади адміністративної та адміністративно-територіальної реформи в Україні, впровадження нових підходів у практику державного управління водними ресурсами буде проводитися поступово за детально опрацьованим перспективним планом дій, розрахованим на досягнення основних цілей у три етапи.


Перший етап реформування (2006-2009 роки)

Крім діючих шести управлінь, в басейнах річок Дніпро, Сіверський Донець, Південний і Західний Буг, Дністер та річок Криму будуть створені нові басейнові управління, а саме: в басейні Дунаю, Тиси, Десни, Прип’яті, Верхнього і Нижнього Дніпра та річок Приазов’я.

Державним комітетом України по водному господарству у 2006 році удосконалено структуру управління водами в басейні Дністра і Прута. На базі Чернівецького облводгоспу та Дністровського басейнового управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету створено Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів. Передбачається розробка та впровадження пілотного проекту з організаційно-економічного і практичного опрацювання моделі управління, використання і охорони вод на основі басейнового принципу.

У рамках пілотного проекту будуть напрацьовані:

- Положення про басейновий принцип управління;

- Положення про Басейнове управління;

- Положення про Басейнову раду районів річкових басейнів (суббасейнів);

- Положення про регіональні управління водних ресурсів відповідно до вимог адміністративно-територіальної реформи;

- Положення про регіональну Басейнову раду;

- Порядок регіонального співробітництва та укладання міжобласних та міжрайонних угод;

- Плани управління водами річкового басейну та Схеми інтегрованого управління водами річкового басейну Довгострокової цільової басейнової програми комплексного розвитку та поточні плани щодо її реалізації;

- Механізм фінансування та виконання програм і заходів на басейновому та регіональному рівнях;

- Порядок проведення моніторингу виконання заходів програм і планів реформування управління і охорони вод.

У перспективі басейнові управління здійснюватимуть практично повний обсяг функцій щодо управління водними ресурсами, включаючи вивчення стану водних ресурсів, ведення їх обліку, видачу дозволів на спеціальне водокористування, охорону вод, забезпечення захисту від шкідливої дії вод, моніторинг вод, паспортизацію, кадастр та інші. Їх структурні підрозділи управління водного господарства, на балансі яких знаходяться основні фонди, будуть забезпечувати захист від шкідливої дії вод, перерозподіл та охорону водних ресурсів, інші функції в межах їх компетенції і працювати в рамках басейнових угод.

З метою зменшення фінансового навантаження на бюджет, підвищення технічного рівня інженерних споруд та раціонального використання водних ресурсів передбачається запровадити два пілотні проекти із забезпечення галузей економіки водними ресурсами на базі Північно-Кримського каналу та водогосподарських об’єктів Херсонської області.

1. Пілотний проект на базі Північно-Кримського каналу.

Метою проекту є перетворення управлінь каналів, які утримуються за рахунок бюджету і забезпечують міжбасейновий перерозподіл водних ресурсів, у державні підприємства із змішаною формою фінансування та залученням коштів місцевих бюджетів та вітчизняних інвесторів.

Для цього необхідно переглянути тарифи із спецводокористування в розрізі галузей економіки та регіонів щодо їх оптимізації в частині покриття витрат, пов'язаних з відповідною вартістю води як природного ресурсу і вартістю виробленої продукції.

Розробити по кожному управлінню каналів норми виробничих витрат, пов'язані з подачею води водокористувачам та утриманням в належному технічному стані основних фондів. Для цього необхідно узгодити на державному рівні механізм дотації з державного бюджету фактичних витрат у розмірі 20-30 відсотків шляхом внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які регламентують перелік та порядок надання платних послуг, ціноутворення та інших.

У процесі експерименту розробити:

- оптимальну економічну модель підприємства з подачі води;

- структуру та статут державного підприємства;

- фінансово-економічний механізм фінансування, включаючи плату за подачу води водокористувачами та надання бюджетної дотації;

- перспективний план раціонального використання водних ресурсів;

- автоматизовану систему управління водними ресурсами.

2. Пілотний проект на базі водогосподарських об’єктів Херсонської області.

Метою зазначеного проекту є відпрацювання організаційно-технічних та економічних засад роботи обласних управлінь меліорації і водного господарства в межах басейнового управління водного господарства, а районних і міжрайонних управлінь водного господарства - в межах адміністративних гідрографічних районів річкових басейнів. У процесі експерименту будуть відпрацьовані структура управління з експлуатації основних фондів, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, та механізм змішаного фінансування експлуатаційних витрат.

Другий етап реформування (2010-2012 роки)

Виходячи із результатів організаційно-економічного експерименту, набутого в процесі запровадження пілотних проектів, буде підготовлено повний пакет законодавчих, нормативно-правових, інструктивних та методичних документів з управління, використання і охорони вод.

Зокрема:

- будуть внесені відповідні зміни у Водний кодекс України, закони України “Про меліорацію земель”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, Земельний кодекс України, Закон України “Про концесії”, Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- підготовлені постанови Кабінету Міністрів України із затвердження:

Положення про Басейнову раду, Положення про басейновий принцип управління та Положення про фінансово-економічний механізм змішаного фінансування;

- розроблені нормативно-методичні та інструктивні документи діяльності зазначених організацій з організаційних, економічних та регуляторних питань.

Відповідно до адміністративно-територіальної реформи будуть визначені регіони річкових басейнів та встановлені їх межі. Буде проведена підготовча робота із впровадження в Україні басейнового принципу на всій території басейнів.

Третій етап реформування (2013-2015 роки)

Завершення створення Басейнових управлінь та Басейнових рад по всіх басейнах на основі прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів, а також укладених Басейнових угод. Тобто, створення системи державного управління водними ресурсами в річкових басейнах України, що забезпечить сталий розвиток економіки держави, участь територіальних громад, громадських організацій та водокористувачів у розподілі і охороні водних ресурсів.

Відповідно до нового адміністративно-територіального устрою України будуть створені з новими функціональними задачами такі басейнові управління:

Верхнього та Нижнього Дніпра, Західного і Південного Бугу,

Сіверського Дінця, Дністра та Прута, Дунаю, Тиси,

Десни, Прип’яті, річок Приазов’я та Криму.

Для забезпечення подачі води в маловодні регіони на базі управлінь каналів - Головного Каховського магістрального, Північно-Кримського, Дніпро-Донбас, Інгулецької зрошувальної системи, Дніпро-Інгулець будуть створені державні підприємства, які будуть інвестиційно привабливі і зможуть залучати вітчизняні та іноземні інвестиції.


Зазначені напрями реформування відповідають проекту Концепції охорони вод, розробленої Мінприроди, та проекту Положення про басейновий принцип управління водними ресурсами, розробленого Держводгоспом.

Реформування системи управління водними ресурсами забезпечить:

реалізацію стратегії державної водної політики, спрямованої на посилення екологічної та економічної безпеки держави, шляхом створення в Україні ефективного механізму використання, охорони та відтворення водних ресурсів, що відповідає міжнародній практиці;

оптимізацію фінансових витрат на управління, використання і охорону вод;

створення ефективної системи моніторингу та інформаційного забезпечення у сфері використання і охорони вод;

розвиток водогосподарської інфраструктури відповідно до ринкових умов господарювання;

покращення транскордонного і регіонального співробітництва України з сусідніми державами в галузі управління транскордонними водотоками і водними ресурсами;

залучення фінансової, технічної, правової та іншої допомоги з боку іноземних держав, особливо членів ЄС, та створення кращого інвестиційного клімату в державі.

Саме ці принципи і повинні лежати в основі вивчення водного права.



І. Організаційно-методичні вказівки


Водне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини по використанню, охороні та відновленню водних об’єктів.

Водне право України регулює відносини у сфері використання та охорони воднихоб’єктів з метою забезпечення прав громадян на чисту воду та сприятливе водне середовище; підтримання оптимальних умов водокористування; якості поверхневих та відземних вод у стані, який відповідає санітарним та екологічним вимогам; захисту водних об’єктів від забруднення та виснаження; попередження чи ліквідації шкідливого впливу вод, а також збереження біологічної різноманітності водних екосистем. Правовому регулюванню підлягають різноманітні види використання (питне та господарсько-побутове водопостачання, судноплавство, зрошування і т.д.) як природних (річки, озера, моря), так і штучних водних об’єктів (канали, водосховища, ставки). Норми водного права містяться у міжнародних договорах, законах, підзаконних актах, у судових справах, у звичаях (джерела водного права).

Водне право виступає самостійною галуззю законодавства, виступаючи при цьому підгалуззю екологічного права. Водне право має свій метод регулювання, який складається із специфічних способів, засобів та прийомів впливу на суспільні відносини. Воно регулює суспільні відносини як шляхом владних розпоряджень, так і шляхом надання субєктам цих відносин самостійності та рівноправності. Перший використовується як при адміністративному акті надання водоймища у користування (чи вилучення такого з користування), другий – при укладенні договорів водокористування. Тому водне право має риси як публічного, так і приватного права.

Цілі водного законодавства реалізуються на основі принципу стійкого розвитку – збалансованого розвитку економіки та покращення стану навколишнього природного середовища.


«Основи водного законодавства» є спецкурсом, що вивчається студентами вищих юридичних навчальних закладів.

Ці методичні рекомендації мають за мету допомогти повніше засвоїти курс, який містить ситуації, складені з таким розрахунком, щоб студенти, розв’язуючи їх, опанували основні найважливіші теоретичні питання курсу, чинні законодавчі і нормативні акти, які регулюють господарську діяльність суб’єктів водного права.

Проведення практичних завдань зі спецкурсу має за мету, крім сприяння глибшому засвоєнню основних теоретичних положень, навчити майбутніх спеціалістів правильно і свідомо застосовувати набуті знання та діючі правові норми при вирішенні конкретних справ, що виникають у процесі діяльності суб’єктів господарської діяльності, у відносинах їх з іншими підприємствами та організа­ціями, з органами державного управління.

Розв’язуючи ситуації, студент повинен навчитися відшко­довувати необхідні правові норми в кодексах і збірниках законів, правильно застосовувати їх при вирішенні конкретних питань, а також вміти викласти результат проведеної роботи в належній формі – скласти проекти договору, постанови органу управління, рішення загальних зборів чи правління підприємства та ін.

Практичні заняття – найефективніша форма самостійної роботи студентів. При підготовці до них студент повинен:

- вивчити і засвоїти відповідну тему за підручником, а також спеціальну літературу, рекомендовану програмою і викладачем;

- вивчити і засвоїти записи, зроблені під час лекції та при опрацюванні літератури;

- знайти та проаналізувати законодавчі та інші нормативні акти з даної теми, засвоївши назви нормативних актів, основні їх положення.

Практичні заняття зі спецкурсу по основам водного законодавства проводяться в такому порядку:

- усний виклад студентом змісту завдання (не наводячи всієї умови задачі, студент у стислій формі передає її зміст, висвітлюючи всі обставини справи);

- розв’язання ситуацій (відповідь по суті ситуації студент обг­рунтовує теоретичними положеннями, посилаючись на відповідні правові норми, що регулюють дані конкретні відносини);

- запитання студентів відповідаючому з метою уточнення змісту ситуації та по суті його вирішення;

- запитання викладача, який проводить практичні заняття;

- обговорення вирішення ситуації (при обговоренні рішення студенти поправляють виступаючого, доповнюють рішення новими доводами та додатковими посиланнями на нормативно-правові акти);

- висновок викладача.

Мета: формування знань про основи водного законодавства та основних умінь по застосуванню водного законодавства .

Предмет:водне право як галузь права, що регулює відносини, які виникають у господарській діяльності за участю суб’єктів водного права.

Завданняминавчальної дисципліни є формування наступних умінь:

- використовувати знання основних теоретичних положень господарського права, змісту нормативних актів, що регулюють діяльність суб’єктів господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною та відновленням водних об’єктів, а також практичних навичок по складанню проектів правових документів.

Студент повинен знати:основні теоретичні положення господарського права, зміст нормативних актів, що регулюють діяльність по використанню, охороні та відновленню водних об’єктів.

Студент повинен уміти:використовувати знання норматив­них актів у повсякденному житті.

II. Робочий план

з курсу «Основи водного законодавства» для студентів юридичного факультету денної форми навчання ХНПУ ім. Г.С.Сковороди



Розподіл навчального часу за темами і видами занять


Номери та найменування

тем модулів

Всього годин

Розподіл навчального часу за видами занять

лекції

лабораторні

практичні

семінарські

модульний контроль

індивідуаль­на робота

самостійна робота

Модуль 1. Загальні положення водного права









Тема 1. Поняття, метод, принципи водного права









Тема 2. Водне законодавство та водні правовідносини









Тема 3. Власність на водні об’єкти









Тема 4. Види і порядок водокористування









Тема 5. Державне управління і контроль у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів









Тема 6. Землі водного фонду і водоохоронні зони








Модуль 2. Різноманітність водних об’єктів та основні види їх використання








Тема 1. Правовий режим різноманітних видів водних об’єктів








Тема 2. Особливості використання водних об’єктів









Тема 3. Правова охорона вод








Тема 4. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства









Тема 5. Зарубіжне водне право









Всього кредитів:



































ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА»



Модуль 1. Загальні положення водного права



Тема 1. Предмет, метод, принципи водного права


Поняття водного права.

Етапи становлення і розвитку водного права.

Поняття та види сіспільних відносин, що регулюються водним законодавством.

Поняття вод та водних об’єктів.

Поняття та склад водного фонду України.

Метод регулювання водних відносин.

Принципи водного права.


Тема 2. Водне законодавство та водні правовідносини


Загальна характеристика водного законодавства.

Завдання водного законодавства.

Принципи водного законодавства.

Поняття водних правовідносин.

Обєкти водних правовідносин.

Субєкти водних правовідносин.

Зміст водних правовідносин.


Тема 3. Власність на водні об’єкти


Поняття власності на води (водні об’єкти).

Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин.

Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин.

Компетенція районних Рад у галузі регулювання водних відносин.

Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин.

Участь громадян та їх об’єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.


Тема 4. Види і порядок водокористування


Водокористувачі, їх права та обов’язки.

Обмеження прав водокористувачів.

Види водокористування.

Право загального водокористування.

Поняття спеціального водокористування.

Право на здійснення спеціального водокористування.

Строки спеціального водокористування.

Користування водними об’єктами (їх частинами) на умовах оренди.

Часткова або повна заборона користування водними об’єктами.

Підстави для припинення права спеціального водокористування.

Порядок припинення права спеціального водокористування.

Відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування.


Тема5. Державне управління і контроль у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів


Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Державний облік вод. Державний водний кадастр.


Тема 6. Землі водного фонду і водоохоронні зони


Правовий режим земель водного фонду.

Користування землями водного фонду.

Водоохоронні зони та зони санітарної охорони.




Модуль 2. Різноманітність водних об’єктів та основні види їх використання



Тема 1. Правовий режим різноманітних видів водних об’єктів


Правовий режим морських вод.

Прикордонні води.

Водні об’єкти, що зазнали радіоактивного забруднення.

Правовий режим поверхневих вод.

Правовий режим підземних вод та джерел.


Тема 2. Особливості використання водних об’єктів


Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту.

Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.

Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.

Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей економіки.

Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.

Експлуатація водогосподарських систем.

Користування річками.


Тема 3. Правова охорона вод


Водні обєкти природно-заповідного фонду.

Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання.

Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об’єктах і ліквідація їх наслідків.

Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.


Тема 4. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства


Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідальність за порушення водного законодавства.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства.


Тема 5. Зарубіжне водне право


Водне право країн СНД та Балтії.

Співвідношення водного законодавства країн СНД з іншими галузями права.

Міжнародне річкове право країн СНД.

Правовий інститут земель водного фонду по законодавству країн СНД.

Статус та проблеми водоохоронних та берегових зон.

Балтія: води та законодавство.

Водне законодавство країн дальнього зарубіжжя.






III. Система та критерії оцінювання


Курс навчальної дисципліни «Основи водного законодавства» складається з двох модулів. Вивчення цієї дисципліни передбачає індивідуальну науково-дослідницьку роботу студентів (ІНДЗ). Загальна кількість балів, яку студент може отримати за весь вивчений курс дисципліни «Основи водного законодавства», дорівнює 100 балам за стобальною системою або 5 за п’ятибальною системою оцінювання. У поточній роботі студентів оцінювання провадиться тільки за стобальною системою в межах тієї кількості балів, яка відводиться на вивчення певного модуля. Бали за стобальною системою розподіляються таким чином:


Назва роботи

Кількість балів

Модуль 1

30

Модуль 2

35

ІНДЗ

35


У таблиці зазначено максимальну можливу кількість балів, яку студент може отримати за певний модуль чи ІНДЗ. Бали за модуль розподіляються таким чином, щоб врахувати чи оцінити роботу студента на практичних заняттях та на модульному контролі. Кількість балів, які може отримати студент, виконавши завдання, зазначається до кожної теми та до запитань модульного контролю.

Форми модульного контролю обираються на розсуд викладача. Це може бути колоквіум, тестування тощо.

ІНДЗ передбачає підготовку студентом наукової доповіді.

Наприкінці вивчення курсу «Основи водного законодавства» студенту виставляється підсумкова оцінка за стобальною, п’ятибальною та ЕСТSсистемами оцінювання таким чином:

90-100 балів – відмінно (5) – А. Студент виявив всебічні, систематичні та глибокі знання навчального матеріалу дисципліни, передбаченого програмою; засвоїв основну та додаткову літературу, рекомендовану програмою; проявив творчі здібності в розумінні, логічному, стислому та ясному трактуванні навчального матеріалу; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни, їх значення для подальшої професійної діяльності.

80-89 балів – дуже добре (4) – В.Студент виявив систематичні та глибокі знання навчального матеріалу дисципліни вище се­реднього рівня; продемонстрував уміння вільно виконувати завдан­ня, передбачені програмою; засвоїв літературу, рекомендовану програмою; засвоїв взаємозв’язок основних понять дисципліни, їх значення для подальшої професійної діяльності.

75-79 балів – добре (4) – С. Студент виявив загалом добрі знання навчального матеріалу дисципліни при виконанні перед­бачених програмою завдань, але припустив низку помітних поми­лок; засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою; показав систематичний характер знань з дисципліни; здатний до самостій­ного використання та поповнення набутих знань у процесі подальшої навчальної роботи та професійної діяльності.

70-74 бали – задовільно (3) – D. Студент виявив знання навчального матеріалу дисципліни в обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; спра­вився з виконанням завдань, передбачених програмою; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою; припустив значну кількість помилок або недоліків у відповідях на запитання при співбесідах, тестуванні та при виконанні завдань тощо, принципові з яких може усунути самостійно.

60-69 балів – достатньо (3) – Е.Студент виявив знання основного навчального матеріалу дисципліни в мінімальному обся­зі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професій­ної діяльності; в основному виконував завдання, передбачені програмою; ознайомився з основною літературою, рекомендованою програмою; припустив помилки у відповідях на запитання при співбесідах, тестуванні та при виконанні завдань тощо, які може усунути лише під керівництвом та за допомогою викладача.

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного скла­дання (2) – FX. Студент має значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу дисципліни; допускав принципові помилки при виконанні передбачених програмою завдань, але спроможний самостійно доопрацювати програмний матеріал і підготуватися до перездачі дисципліни.

0-34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (1) – F. Студент не має знань зі значної частини навчального мате­ріалу; не спроможний самостійно засвоїти програмний матеріал і потребує повторного вивчення навчальної дисципліни.


100-бальна система

5-бальна система

ЕСТS

98-100

5

А

80-89

75-79


4


ВС

70-74

60-69


3


DE

35-59

2

FX

0-34

1

F





























ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ




МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВОДНОГО ПРАВА




Тема 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ПРИНЦИПИ ВОДНОГО ПРАВА


Ключові слова:водне право, водне законодавство, предмет, метод, водний об’єкт, водний фонд України, метод регулювання, принципи.


Контрольні запитання


  1. Поняття водного права.

  2. Етапи становлення і розвитку водного права.

  3. Поняття та види сіспільних відносин, що регулюються водним законодавством.

  4. Поняття вод та водних об’єктів.

  5. Поняття та склад водного фонду України.

  6. Метод регулювання водних відносин.

  7. Принципи водного права.


Література та основні нормативні акти


  1. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 24. – Ст.189.

  2. Водный кодекс Российской Федерации // Рос. газ. – 1995. – 25 ноября.


  1. Скакун О. Ф. Теорія держави і права. (Енциклопедичний курс): Підручник. – Харків: Еспада. – 2006. – 776 с.

  2. Петров В. В. Экологическое право России. Учебник для вузов. – М.: Издательство БЕК. – 1995. – 557 с.

  3. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебник для высших юридических учебных заведений. – М.: Юристь. – 1999. – 688 с.

  4. Исмайлова Э. Ю., Трунцевський Ю. В., Саввич Н. Е. Экологическое право: Учебник. 3-е изд., перераб. и дополн. – М.: АО «Центр ЮрИнформ», «ЮрИнфоР-Пресс». – 2004. - 414 с.

  5. Андрейцев В. І. та ін. Екологічне право: особлива частина. Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад. курс / За заг. ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К.: Істина. – 2001. – 544 с.

  6. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов. Учебное пособие • Издание второе – дополненное и исправленное. Под редакцией докт. юрид. наук, професора Погребного А. А. и канд. юрид. наук, доцента Каракаша И. И. – Х.: 000 „Одиссей”. – 2001. – 400 с.


Тема 2. ВОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ВОДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ


Ключові слова: джерела водного права, спів­відношеннязаконодавства, Конституція України, закони та норма­тивно-правові акти щодо регулювання водних відносин, локальні нормативно-правові акти.


Контрольні запитання


  1. Загальна характеристика водного законодавства.

  2. Завдання водного законодавства.

  3. Принципи водного законодавства.

  4. Поняття водних правовідносин.

  5. Обєкти водних правовідносин.

  6. Субєкти водних правовідносин.

  7. Зміст водних правовідносин.



Основні нормативні акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  3. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. - № 6. – Ст.56.

  4. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року// Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 3-4. – Ст.27.

  5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. - № 40-44. – Ст.356.

  6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 40-41. – Ст.492.

  7. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005 р. - № 35-36, 37. – Ст.446.

  8. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. - № 41. – Ст.546.

  9. Закон України „Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 50. – Ст.540.

  10. Закон України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.


Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

При спорудженні водозабірної експлуатаційної свердловини на землях сільськогосподарського кооперативу було виявлено запаси питної води, яка має цілющі властивості. Сільськогосподарське підприємство пробурило в цьому водоносному горизонті дві свердловини й організувало подання мінеральної води на свій консервний завод для технічних потреб районна рада заборонила використання мінеральної води, але кооператив оскаржив це рішення в суді, вказуючи, що згідно з чинним законодавством (ст.90 Закону України) він має право використовувати не тільки землю, але і підземні води, які знаходяться на його території.

Дати висновок по справі і охарактеризувати підстави виникнення спеціального права водокористування.


  1. Розвяжіть задачу.

На підприємстві, яке є платником фіксованого сільськогосподарського податку, є водна свердловина. Воду використовують для продажу. На яку нормативну базу необхідно опиратись підприємству.



Тема 3.ВЛАСНІСТЬ НА ВОДНІ ОБ’ЄКТИ

Ключові слова: власність, компетенція, громадське формування, відтворення водних ресурсів, охорона водних ресурсів, регулювання.


Контрольні запитання


  1. Поняття власності на води (водні об’єкти).

  2. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин.

  3. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин.

  4. Компетенція районних Рад у галузі регулювання водних відносин.

  5. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин.

  6. Участь громадян та їх об’єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.


Основні нормативні акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  3. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. - № 28. – Ст.135.

  4. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства, затверджена Законом України від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.


  1. Калініченко Л.І., Карук Б.П., Тищенко О.І. Управління водогосподарським комплексом: Навч. Посібник. – К., 2000 р.



Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

Під час будівництва водопровідних споруд були встановлені два пояси санітарної охорони водопроводів. У зв'язку з гострою нестачею вільних земель водокористувач (міськводопровід) збудував на території, що належить до першого поясу зони санітарної охорони, авторемонтну майстерню зі складом ПММ. Райвиконком, .вважаючи дії міськводопроводу порушенням правил користування водами, анулював дозвіл на спеціальне водокористування.

Чи можна вважати законними дії райвиконкому? У чому полягає суть санітарної охорони водопроводу? Який порядок припинення права водокористування?


  1. Розвяжіть задачу.

8 березня, 1 і 14 квітня Нікулін без дозволу ставив в дельті ріки риболовні снасті, спеціально пристосовані для вилову риби цінних порід, але безрезультатно. 26 квітня він знову поставив снасті і виловив десять ікряних севрюг.

Скваліфікуйте дії Нікуліна.


  1. Розвяжіть задачу.

Інспектором рибохорони на водосховищі були затримані працівники міліції: міліціонер ППСМ Пупков та дільничний інспектор Струєв, які ловили сітями рибу.

Чи містяться в діях працівників міліції склади адміністративного правопорушення. До якої відповідальності необхідно притягнути правопорушників.




Тема 4. ВИДИ І ПОРЯДОК ВОДОКОРИСТУВАННЯ


Ключові слова:право, обов’язок, водокористувач, обмеження, строк, оренда, відшкодування, припинення права.


Контрольні запитання


  1. Водокористувачі, їх права та обов’язки. Обмеження прав водокористувачів.

  2. Види водокористування.

  3. Право загального водокористування.

  4. Поняття спеціального водокористування. Право на здійснення спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування.

  5. Користування водними об’єктами (їх частинами) на умовах оренди.

  6. Часткова або повна заборона користування водними об’єктами.

  7. Підстави для припинення права спеціального водокористування.

  8. Порядок припинення права спеціального водокористування.

  9. Відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування.


Основні нормативні акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  3. Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №966 // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 171-172. – 12 вересня.

  4. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №321 // Офіційний вісник України. – 2002 р. - № 12. – Ст.590.


  1. Водне господарство в Україні / за ред. Яцика А.В., Хорєва В.М. – К., 2000 р.


Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

Фермерське господарство “Зоря” з метою створення запасів води для поливу земельної ділянки самовільно перекрило річку Барабой земляною дамбою. В результаті свавільних дій ФГ “Зоря”, колективне сільськогосподарське підприємство “Дружба”, яке мало дозвіл на водозабір, було позбавлене змоги здійснювати поливні роботи і в зв’язку з цим понесло значні збитки.

1. Охарактеризуйте інститут водокористування в сільському господарстві.

2. Який порядок відшкодування збитків і як повинна бути вирішена справа?


  1. Розвяжіть задачу.

Згідно з рішенням міської Ради народних депутатів частина міських лісових угідь разом з водоймою, що на них знаходиться, природним національним парком, регіональним ландшафтним парком, історико-культурним заповідником віднесені до категорії рекреаційної території з обмеженим режимом їх господарського та комунально-складського використання.

Начальник міжрайонного лісового господарства Волошин П. оскаржив це рішення до господарського суду, вважаючи, що зміну цільового використання лісових угідь здійснено з порушенням чинного законодавства.

Визначити коло суспільних правовідносин. Чи підлягає скарга задоволенню? Вирішити справу.


  1. Розвяжіть задачу.

Гр. Михайленко при спорудженні на приватизованій присадибній ділянці водозабірної свердловини виявив, що в межах його земельної ділянки є значна кількість піску кварцового та глини фарбової. Він вирішив обміняти пісок та глину на необхідні йому будівельні матеріали у свого родича.

Дайте характеристику інститутам загального та спеціального природокористування. Який порядок спорудження водозабірної свердловини?

Визначте права та обов'язки власників земельних ділянок. Надайте правову оцінку діям гр. Михайленка та їх наслідкам?



Тема 5. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ


Ключові слова: державна програма, цільова програма, міждержавна програма, регіональна програма, державне управління, компетенція, контроль, державний облік, кадастр.


Контрольні запитання


  1. Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  2. Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  3. Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

  4. Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

  5. Державний облік вод. Державний водний кадастр.


Основні нормативні акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  3. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. - № 28. – Ст.135.

  4. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства, затверджена Законом України від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.

  5. Порядок ведення державного водного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 року №413 // portal.rada.gov.ua/

  6. Порядок здійснення державного моніторингу вод, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року №815 // portal.rada.gov.ua/

  7. Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затверджене наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 року №20 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - № 7. – Ст.229.



  1. Калініченко Л.І., Карук Б.П., Тищенко О.І. Управління водогосподарським комплексом: Навч. Посібник. – К., 2000 р.




Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

В поселке Юриш произведена проверка соблюдения законодательных требований о взимании платы за потребляемую воду. В ходе рейда на трех улицах обнаружено 20 домов, владельцы которых уклоняются от платы за водопотребление.

Дайте правовое обоснование платности водопользования.


  1. Розвяжіть задачу.

Яків - голова правління відкритого акціонерного товариства “Пошук”, який було створено для спорудження артезіанських свердловин, вирішив розширити сферу дії свого АТ й зайнятися видобутком гафнію та сапропелю в Азовському морі. З цією метою він силами працівників АТ організував розвідувальне буріння на акваторії моря, на відстані

240м. від берега, на глибині 1,7м. та видобув по 700 кг кожної речовини. Дозвіл на це він одержав від голови селищної Ради Степана.

Визначіть правильність видачі дозволу.


  1. Розвяжіть задачу.

Податкова інспекція звернулася до районного суду із заявою про стягнення платежів з гр. Ф. Бойка за використання ним водних ресурсів і загальнопоширених корисних копалин.

У суді Ф. Бойко пояснив, що на земельній ділянці, яка виділена йому і передана для ведення фермерського господарства, міститься ставок, який він використовує для напування худоби, є також запаси глини, гравію та піску, які він використовував для будівництва господарських споруд та шляхів. Такі ресурси, на його думку, він має право використовувати безоплатно, враховуючи, що періодично і вчасно вносить земельний податок за передану в його власність землю.

Розкрити особливості даних правовідносин. Дати аналіз основних екологічних прав та обов'язків громадян. Вирішити справу за її змістом.



Тема 6. ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ І ВОДООХОРОННІ ЗОНИ


Ключові слова: контроль, державний облік, кадастр, користування, оренда, водоохоронна зона, санітарна охорона.


Контрольні запитання


  1. Правовий режим земель водного фонду.

  2. Користування землями водного фонду.

  3. Водоохоронні зони та зони санітарної охорони.


Основні нормативні акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 3-4. – Ст.27.

  4. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 // portal.rada.gov.ua/

  5. Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №347 // Офіційний вісник України. – 1997 р. - №16. – 23 травня.

  6. Порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней та паводків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №87 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - №5. – 188.

  7. Інструкція про порядок здійснення перевірок суб’єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон, затверджена наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 року №22 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - №7. – 300.


  1. Водне господарство в Україні / за ред. Яцика А.В., Хорєва В.М. – К., 2000 р.

  2. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник для вищих навчальних закладів / за ред. Шемшученка Ю.С. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка””, 2005 р. – 848 с.


Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

ТОВ “Мрія” на відведеній йому території в селі К. вздовж річки Дніпро встановило бетонний паркан. Передбачені проходи до річки підприємство перегородило з метою усунення засмічення їх території, чим позбавило можливості проходу та користування Дніпром мешканцям селища.

Чи допущено порушення прав громадян?


  1. Розвяжіть задачу.

Із земель запасу на невикористовуваній водоймі, що обміліла природним шляхом, цукровому заводу відведено територію під ставки-водовідстійники та розміщення очисних споруд відходів цукрового виробництва площею 50 га.

Завод фактично не побудував очисних споруд, скидаючи відходи виробництва у ставки-відстійники, а неочищені стічні води — безпосередньо в річку. Внаслідок накопичення відходів почалися підземні зсуви ґрунту, що призвело до забруднення земель сільської спілки площею близько 100 га сільськогосподарських угідь, було знищено близько 170 га окультурених сінокісних угідь і пасовищ, пошкоджено 70 га лісів першої групи та плантації саджанців на площі 115 га лісогосподарських угідь, забруднено річку та заподіяно істотної шкоди рибним ресурсам.

Крім того, внаслідок зсуву пошкоджено залізницю на відстані близько 50 км, автомобільну дорогу обласного значення.

На претензії, які надійшли від потерпілих осіб та органів забезпечення додержання природоохоронного законодавства про добровільне відшкодування збитків, цукровий завод відповів відмовою, вважаючи це випадковим збігом стихійних явищ та експлуатації ставка-накопичувача. Вважаючи дії адміністрації неправомірними, особи, яким було заподіяно шкоду, звернулися за захистом до господарського суду та подали прокуророві району матеріали з клопотанням притягти винних посадових осіб до юридичної відповідальності.

Визначити коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задоволенню? Вирішити справу.


  1. Розвяжіть задачу.

Згідно з рішенням сільської Ради акціонерному товариству "Світязь" передано в приватну власність 43 га землі, розташованих поза межами прибережної захисної зони - смуги водоохоронної зони озера під сінокоси та пасовища. Державний інспектор з використання та охорони земель, який є в той же час депутатом районної Ради, порушив перед сільською Радою народних депутатів питання про припинення вказаного рішення, оскільки, на його думку, воно суперечить чинному законодавству.

При повторному розгляді зазначеного питання на сесії рішення сільської Ради визнано чинним. Державний інспектор з використання та охорони земель звернувся з позовом до господарського суду про визнання його недійсним.

Визначити коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задоволенню? Вирішити справу за її змістом.



МОДУЛЬ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВОДНИХ ОБЄКТІВ ТА ОСНОВНІ ВИДИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ



Тема 1. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ


Ключові слова: правовий режим, радіоактивне забруднення, джерело, підземні води, прикордонні води.



Контрольні запитання


  1. Правовий режим морських вод.

  2. Прикордонні води.

  3. Водні об’єкти, що зазнали радіоактивного забруднення.

  4. Правовий режим поверхневих вод.

  5. Правовий режим підземних вод та джерел.


Основні нормативні акти та література


  1. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  2. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства, затверджена Законом України від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.

  3. Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення, затверджений наказом Держводгоспу України від 3 червня 1997 року №41 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 2. – Ст.174.


  1. Паламарчук М.М., Закорчевна Н.Б. Водний фонд України. Довідковий посібник/За редакцією В.М. Хорєва, К.А. Алієва/. – К., 2001. – 392 с.


Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

У зв’язку із систематичним підтопленням земельних угідь, заподіянням шкоди земельним, рибним ресурсам та майну сільськогосподарський кооператив звернувся з позовом до суду про усунення перешкод у використанні належних йому на правах колективної власності земель, інших природних ресурсів і відшкодування заподіяних збитків.

У позовній заяві зазначалося, що із введенням в експлуатацію ГЕС та підтриманням відповідного водного режиму у водосховищі значна частина угідь сільськогосподарського кооперативу внаслідок надмірного зволоження втратила продуктивну якість і придатність для вирощування харчових сільськогосподарських культур.

Внаслідок цього понад 300 га господарство змушено перевести в угіддя для вирощування багаторічних трав. Однак внаслідок затоплення в цьому сільськогосподарському сезоні вказані посіви Були знищені. Через ці обставини господарство зазнало втрат також товарної риби, що вирощувалася в кооперативному ставку, на суму понад 800 тис. грн.

Керівництво ГЕС заперечило проти позовних вимог, посилаючись на наявну маловодність і необхідність підтримувати проектний водний режим у водосховищі.

Окреслити коло суспільних відносин. Чи підлягає позов задоволенню? Вирішити справу.


  1. Розвяжіть задачу.

Головний зоотехнік колективного сільськогосподарського підприємства Карпо не приймав заходів щодо своєчасного очищення гноєсховищ. Внаслідок їх переповнення гноївка по схилу рельєфу попала в Київське водосховище, що призвело до забруднення водойми. При цьому загинула риба сазан та ікра. Середня кількість загиблої риби становила 2 шт. на квадратний метр; площа негативного впливу пошкодження 5 тис. кв. м, ікри загинуло в середньому 10 штук на кв. м, загибелі рибної молоді не встановлено.

Чи мало місце порушення законодавства? Розгляньте справу по суті.


  1. Розвяжіть задачу.

Громадяни Масюк і Веригін звернулися з клопотанням до міської Ради про надання їм у користування рибогосподарської водойми (ставка) для здіснення рибництва. Міська Рада відмовила їм у задоволенні клопотання, вважаючи, що вирішення цього питання належить не до її повноважень, а до відповідних органів рибоохорони. Вказані матеріали ці громадяни передали до басейнових органів рибоохорони, але й вони відмовили у задоволенні клопотання, зазначивши, що для вказаної форми діяльності рибогосподарські водойми ними не надаються. Вони уповноважені лише на видачу дозволу для спеціального використання водяних живих організмів.

Отримавши відповідні дозволи, громадяни Масюк і Веригін розпочали здійснювати промислове рибальство, що стало підставою для скасування органами рибоохорони виданих дозволів та накладення на них адміністративних штрафів. Зазначені дії органів рибоохорони ці громадяни оскаржили до міського суду.

Визначити коло суспільних відносин. Дати характеристику виду спеціального використання водяних живих ресурсів. Вирішити справу.



Тема 2.ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ


Ключові слова:спеціальне водокористування, задоволення потреб населення, питна потреба, господарсько-побутова потреба, зворотні води, скидання вод, водогосподарські системи.


Контрольні запитання


  1. Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту.

  2. Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.

  3. Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.

  4. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей економіки.

  5. Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.

  6. Експлуатація водогосподарських систем.

  7. Користування річками.


Основні нормативні акти та література


  1. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 16. – Ст.112.

  2. Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 року №552 // portal.rada.gov.ua/

  3. Перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 року № 640 // portal.rada.gov.ua/

  4. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100 // portal.rada.gov.ua/

  5. Перелік водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1499 // portal.rada.gov.ua/

  6. Порядок складання паспортів річок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347 // Офіційний вісник України. – 1997 р. - № 16. – 23 травня.

  7. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1494 // Офіційний вісник України. – 1999 р. - № 33. – 3 вересня.

  8. Порядок обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 119 // portal.rada.gov.ua/.

  9. Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення, затверджений наказом Держводгоспу України від 3 червня 1997 року №41 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 2. – Ст.174.

  10. Порядок зменшення спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади лімітів забору, використання води та скидання забруднюючих речовин у разі настання маловоддя, затверджений наказом Мінекоресурсів і Держводгоспу від 30 березня 2001 року № 133/62 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - № 15. – 676.

  11. Інструкція із застосування гіпохлориду натрію для зневаженої води у системах централізованого питного водопостачання та водовідведення, затверджена наказом Мінжитлокомунгоспу України від 18 травня 2007 року № 18 // portal.rada.gov.ua/.

  12. Інструкція щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затверджена наказом Мінтрансзв’язку України від 13 червня 2007 року № 491 // portal.rada.gov.ua/.


  1. Малишева Н.Р., Єрофеєв М.І. Організаційно-правові питання захисту малих рік // Вісник Академії наук УРСР. – 1989. - №6.



Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

За наслідками перевірок природоохоронного законодавства Маріупольським комбінатом "Зевс" державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища встановив таке: викиди хімічних речовин здійснюються з перевищенням встановлених лімітів, допускаються скиди неочищених стічних вод у р. Ом з технічного ставку комбінату, здійснюється самовільний забір води з цієї ж річки, на комбінаті відсутній контроль за якістю і кількістю стічних вод та викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

Приписи органів державного екологічного контролю складені на основі актів перевірки, які спрямовані на усунення виявлених порушень екологічного законодавства, керівництвом комбінату були проігноровані.

Визначити коло суспільних правовідносин.

Які заходи на ваш погляд, слід вжити для забезпечення дотримання комбінатом вимог екологічного законодавства?

Вирішити справу.


  1. Розвяжіть задачу.

Директор заводу М. дав вказівку спускати в річку неочищені води. Було спущено 600 м3 води, яка містила шкідливі та отруйні хімічні речовини, що спричинило масову загибель риби.

Кваліфікувати дії директора М. Чи підлягає він кримінальній відповідальності?




  1. Розвяжіть задачу.

Целюлозно-паперова фабрика здійснювала скидання стічних вод через очисні споруди, будівництво яких повністю не було завершене. У зв'язку з цим стало неможливим використання річки для ведення рибного господарства та питного водопостачання. Начальник державного управління екологічної безпеки області звернувся до прокурора області з проханням про притягнення до відповідальності винних осіб за порушення чинного законодавства.

Чи має місце порушення? Назвати види відповідальності та умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.




Тема 3. ПРАВОВА ОХОРОНА ВОД


Ключові слова: природно-заповідний фонд України, охорона вод, забруднення, засмічення, вичерпання, стандартизація, нормування.


Контрольні запитання


  1. Водні обєкти природно-заповідного фонду.

  2. Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання.

  3. Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об’єктах і ліквідація їх наслідків.

  4. Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  5. Стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.


Основні нормативні акти та література


  1. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. - № 28. – Ст.135.

  2. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 // portal.rada.gov.ua/.

  3. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100 // portal.rada.gov.ua/

  4. Правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 51. – 8 січня.

  5. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465 // Офіційний вісник України. – 1999 р. - № 13. – 16 квітня.

  6. Правила охорони внутрішніх морських вод від забруднення та засмічення у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 431 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 14. – Ст. 741.

  7. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 901 // portal.rada.gov.ua/

  8. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена постановою Кабінету Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 року № 37 // portal.rada.gov.ua/

  9. Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затверджене наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 року №20 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - № 7. – Ст.229.


  1. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики / за ред. Погрібного О.О. – Х.: Одісей, 2002 р. – 928 с.



Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

В результаті виходу з ладу високонапірних насосів на території Київської напірної станції ВО "Київводоканал" відбувся скид 1200 куб. м. міських каналізаційних стічних вод в р. Либідь, а потім і в р. Дніпро. Неочищені стічні води, окрім запаху, містили хлориди, сульфати, нітрати, цинк, нафтопродукти, фекалії та бруд. Це спричинило також забруднення території навколо напірної станції, відкритих водойм, в яких почала гинути риба та інші прісноводні тварини.

У ході розслідування з'ясувалось, що аварія трапилась внаслідок переповнення Правобережною розвантажувального колектору та виливу стічних вод через камеру N12 на поверхню. До того ж, не було здійснено запобіжних заходів по захисту цоколя будівлі насосної станції від проникнення вод в середину насосної станції.

За висновком комплексної еколого-санітарно-медичної експертизи навколишньому природному середовищу (водним, рибним, земельним ресурсам) було нанесено шкоду в розмірі 48550200 гри.

Природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом до Державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства "Київводоканал". У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що аварія сталися без вини працівників підприємства внаслідок недостатнього фінансування підприємства, застарілості обладнання.

Визначити правовідносини, що склались.


  1. Розвяжіть задачу.

Під час заправки паливом судна в порту м. Маріуполь паливний шланг зіскочив з горловини баку для палива й воно почало виливатися в море. Вахтовий матрос Павло який повинен був стежити за процесом заправки, внаслідок неуважності, помітив це лише через 15 хв. За цей час в море вилилося 8 тонн солярки. Ділянка берега в 3.7 км, на якій був розташований піонерський табір, будинок відпочинку, міський пляж, стала непридатна для використання протягом сезону. На площі 8 тис.кв. м. загинуло венусів 3 тис. штук, змієхвосток і голотурій по 7 тис. штук, морських трав 15 тис. кг.

Варіант: Забруднення моря сталося через неприйняття заходів до своєчасного ремонту паливного трубопроводу, який проходив берегом.

Розгляньте справу.


  1. Розвяжіть задачу.

Гр. Кістов працював шофером і на закріпленому за ним автомобілі перевозив аміачну воду від залізничної станції на поля сільськогосподарського підприємства. В одному із рейсів він злив у річку з цистерни приблизно 200 літрів аміачної води, від чого відбулося забруднення річки та масова загибель риби.

Дайте правову оцінку ситуації. Визначить заходи щодо охорони водних об'єктів.

Охарактеризуйте види відповідальності за порушення екологічного законодавства.




Тема 4. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА


Ключові слова:підстави звернення до суду, підвідомчість спорів, відповідальність, відшкодування, збитки, порушення водного законодавства.


Контрольні запитання


  1. Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  2. Відповідальність за порушення водного законодавства.

  3. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства.


Основні нормативні акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - № 24. – Ст.189.

  3. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. - № 6. – Ст.56.

  4. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року// Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 3-4. – Ст.27.

  5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. - № 40-44. – Ст.356.

  6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 40-41. – Ст.492.

  7. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005 р. - № 35-36, 37. – Ст.446.

  8. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. - № 41. – Ст.546.

  9. Закон України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.

  10. Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №966 // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 171-172. – 12 вересня.



  1. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики / за ред. Погрібного О.О. – Х.: Одісей, 2002 р. – 928 с.




Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

Громадянин М. на належній йому ділянці розпочав будівництво колодязя, маючи на меті використовувати підземні води для побутових і господарських потреб за допомогою спеціального технічного приладу (відцентрового насоса).

У цей час його відвідав інспектор територіальної інспекції гірничого нагляду, який, перевіривши умови та характер виконуваних робіт, прийняв постанову про їх припинення та наклав на М. адміністративний штраф у розмірі 200 грн, зазначивши, що останній порушив вимоги чинного законодавства.

М. оскаржив цю постанову до суду з вимогою усунення перешкод у користуванні природними ресурсами та стягнення збитків, заподіяних йому незаконним рішенням.

Окреслити коло суспільних правовідносин. Охарактеризувати правовідносини, що склалися. Вирішити справу.


  1. Розвяжіть задачу.

Степан - водій спецмашини для чистки каналізації, скинув вміст кузова машини у відведеному місці. А машину помив у річці Східничанці в місці її витоку. Внаслідок фекального забруднення у річці загинула вся форель. Річка протікає через зони санітарної охорони джерел мінеральної води курорту Східниця. Але забруднення джерел мінеральних вод не сталося.


  1. Розвяжіть задачу.

Громадянин І. звернувся з клопотанням до міської ради про надання йому в користування на умовах оренди водоймища (ставка) для риборозведення та інших цілей. Міська рада уклала із гр-ном І. договір оренди водоймища для зазначених потреб. Прокурор міста звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди недійсним, вважаючи, що він не відповідає законодавству.

Чи підлягає позов задоволенню? Назвати підстави виникнення права водокористування водними об'єктами на умовах оренди, а також права та обов'язки водокористувачів.



Тема 5. ЗАРУБІЖНЕ ВОДНЕ ПРАВО


Ключові слова:країни СНД, країни Балтії, міжнародні договори.


Контрольні запитання


  1. Водне право країн СНД та Балтії.

  2. Співвідношення водного законодавства країн СНД з іншими галузями права.

  3. Міжнародне річкове право країн СНД.

  4. Правовий інститут земель водного фонду по законодавству країн СНД.

  5. Статус та проблеми водоохоронних та берегових зон.

  6. Балтія: води та законодавство.

  7. Водне законодавство країн дальнього зарубіжжя.



Основні нормативні акти та література


  1. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головне як середовища існування водоплавних птахів (Рамсар, Іран, 2 лютого 1971 року), Україна бере участь згідно з Законом України від 29 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 50. – Ст.279.

  2. Конвенція з охорони й використання транскордонних водостоків і міжнародних озер (Гельсінкі, 17 березня 1992 року), Україна приєдналася згідно з Законом від 1 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999 р. - № 34. – Ст.282.

  3. Конвенція ООН про континентальний шельф від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р.

  4. Закон України „Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 50. – Ст.540.

  5. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. Із змінами і доповненнями, внесеними законом України від 18 червня 1996 р. (ст.ст. 1; 3; 5, 6).

Завдання


  1. Розвяжіть задачу.

Інспекцією з охорони Чорного моря було виявлено нафтову пляму в акваторії моря, яка поширювалась також поза межами територіального моря. Було встановлено, що нафта витікала з танкера під прапором Іраку. Це забруднення спричинило суттєве забруднення морського середовища та перешкоджало науково-дослідній діяльності.

Начальник інспекції наклав на капітана танкера штраф у розмірі 100000 дол. США і подав позов про відшкодування заподіяних збитків на суму 100000 дол. США.

Чи мав право начальник інспекції накладати штраф та відшкодовувати збитки, враховуючи, що збитки могли бути відшкодовані тільки штрафом?


  1. Розвяжіть задачу.

При завантаженні турецького танкеру в Одеській нафтогавані на судні виникла пожежа, під час гасіння якої екіпаж вимушений був здійснити скид 7 тонн нафти в акваторії порту. Крім цього, за борт судна було скинено 5 тонн відходів мастил, які вміщували токсичні компоненти, заборонені до ввозу на територію України.

Судновласнику була заявлена вимога відшкодувати завдану шкоду. Судновласник відмовився відшкодувати шкоду, яка виникла в результаті пожежі.

1. Який порядок ввозу на територію України і транзиту через її територію небезпечних промислових відходів?

2. Які правові норми можна застосувати до заподіювача шкоди природному середовищу?






ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ З КУРСУ «ОСНОВИ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА»


  1. Водне законодавство, його сутність та шляхи вдосконалення.

  2. Правова охорона водних ресурсів.

  3. Правовий режим використання, відновлення та захист вод України.

  4. Водокористування: субєкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні обєкти.

  5. Загальна характеристика права водокористування.

  6. Класифікація видів права водокористування.

  7. Права та обовязки водокористувачів.

  8. Підстави та порядок припинення права водокористування.

  9. Юридична відповідальність за порушення законодавства про невикористання, охорону та відтворення вод.






















Питання до спец.курсу

«Основи водного законодавства»


  1. Поняття водного права.

  2. Етапи становлення і розвитку водного права.

  3. Поняття та види сіспільних відносин, що регулюються водним законодавством.

  4. Поняття вод та водних об’єктів.

  5. Поняття та склад водного фонду України.

  6. Метод регулювання водних відносин.

  7. Принципи водного права.

  8. Загальна характеристика водного законодавства.

  9. Завдання водного законодавства.

  10. Принципи водного законодавства.

  11. Поняття водних правовідносин.

  12. Обєкти водних правовідносин.

  13. Субєкти водних правовідносин.

  14. Зміст водних правовідносин.

  15. Поняття власності на води (водні об’єкти).

  16. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин.

  17. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин.

  18. Компетенція районних Рад у галузі регулювання водних відносин.

  19. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин.

  20. Участь громадян та їх об’єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  21. Водокористувачі, їх права та обов’язки.

  22. Обмеження прав водокористувачів.

  23. Види водокористування.

  24. Право загального водокористування.

  25. Поняття спеціального водокористування.

  26. Право на здійснення спеціального водокористування.

  27. Строки спеціального водокористування.

  28. Користування водними об’єктами (їх частинами) на умовах оренди.

  29. Часткова або повна заборона користування водними об’єктами.

  30. Підстави для припинення права спеціального водокористування.

  31. Порядок припинення права спеціального водокористування.

  32. Відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування.

  33. Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  34. Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  35. Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

  36. Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

  37. Державний облік вод. Державний водний кадастр.

  38. Правовий режим земель водного фонду.

  39. Користування землями водного фонду.

  40. Водоохоронні зони та зони санітарної охорони.

  41. Правовий режим морських вод.

  42. Прикордонні води.

  43. Водні об’єкти, що зазнали радіоактивного забруднення.

  44. Правовий режим поверхневих вод.

  45. Правовий режим підземних вод та джерел.

  46. Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту.

  47. Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.

  48. Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.

  49. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей економіки.

  50. Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.

  51. Експлуатація водогосподарських систем.

  52. Користування річками.

  53. Водні обєкти природно-заповідного фонду.

  54. Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання.

  55. Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об’єктах і ліквідація їх наслідків.

  56. Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  57. Стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  58. Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

  59. Відповідальність за порушення водного законодавства.

  60. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства.

  61. Водне право країн СНД та Балтії.

  62. Співвідношення водного законодавства країн СНД з іншими галузями права.

  63. Міжнародне річкове право країн СНД.

  64. Правовий інститут земель водного фонду по законодавству країн СНД.

  65. Статус та проблеми водоохоронних та берегових зон.

  66. Балтія: води та законодавство.

  67. Водне законодавство країн дальнього зарубіжжя.















Нормативно-правові акти та література


  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 30. – Ст.141.

  2. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 24. – Ст.189.

  3. Водный кодекс Российской Федерации // Рос. газ. – 1995. – 25 ноября.

  4. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. - № 6. – Ст.56.

  5. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року// Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 3-4. – Ст.27.

  6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. - № 40-44. – Ст.356.

  7. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 40-41. – Ст.492.

  8. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005 р. - № 35-36, 37. – Ст.446.

  9. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991 р. - № 41. – Ст.546.

  10. Закон України „Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004 р. - № 50. – Ст.540.

  11. Закон України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.

  12. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, затверджена Законом України від 22 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. - № 28. – Ст.135.

  13. Загальнодержавна програма розвитку водного господарства, затверджена Законом України від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. - № 25. – Ст.172.

  14. Інструкція про порядок здійснення перевірок суб’єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон, затверджена наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 року №22 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - №7. – 300.

  15. Інструкція із застосування гіпохлориду натрію для зневаженої води у системах централізованого питного водопостачання та водовідведення, затверджена наказом Мінжитлокомунгоспу України від 18 травня 2007 року № 18 // portal.rada.gov.ua/.

  16. Інструкція щодо процедур приймання та скидання водяного баласту на акваторії річкових внутрішніх водних шляхів України, затверджена наказом Мінтрансзв’язку України від 13 червня 2007 року № 491 // portal.rada.gov.ua/.

  17. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 901 // portal.rada.gov.ua/

  18. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена постановою Кабінету Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 року № 37 // portal.rada.gov.ua/

  19. Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення, затверджений наказом Держводгоспу України від 3 червня 1997 року №41 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 2. – Ст.174.

  20. Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1996 року №552 // portal.rada.gov.ua/

  21. Перелік внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 року № 640 // portal.rada.gov.ua/

  22. Перелік водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1499 // portal.rada.gov.ua/

  23. Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення, затверджений наказом Держводгоспу України від 3 червня 1997 року №41 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 2. – Ст.174.

  24. Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затверджене наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 року №20 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - № 7. – Ст.229.

  25. Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №966 // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. - № 171-172. – 12 вересня.

  26. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №321 // Офіційний вісник України. – 2002 р. - № 12. – Ст.590.

  27. Порядок ведення державного водного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1996 року №413 // portal.rada.gov.ua/

  28. Порядок здійснення державного моніторингу вод, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року №815 // portal.rada.gov.ua/

  29. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 // portal.rada.gov.ua/

  30. Порядок установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №347 // Офіційний вісник України. – 1997 р. - №16. – 23 травня.

  31. Порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней та паводків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №87 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - №5. – 188.

  32. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року № 1100 // portal.rada.gov.ua/

  33. Порядок складання паспортів річок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 347 // Офіційний вісник України. – 1997 р. - № 16. – 23 травня.

  34. Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1494 // Офіційний вісник України. – 1999 р. - № 33. – 3 вересня.

  35. Порядок обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 119 // portal.rada.gov.ua/.

  36. Порядок зменшення спеціально уповноваженими державними органами виконавчої влади лімітів забору, використання води та скидання забруднюючих речовин у разі настання маловоддя, затверджений наказом Мінекоресурсів і Держводгоспу від 30 березня 2001 року № 133/62 // Офіційний вісник України. – 2001 р. - № 15. – 676.

  37. Правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 // Офіційний вісник України. – 1998 р. - № 51. – 8 січня.

  38. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465 // Офіційний вісник України. – 1999 р. - № 13. – 16 квітня.

  39. Правила охорони внутрішніх морських вод від забруднення та засмічення у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 431 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 14. – Ст. 741.



  1. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов. Учебное пособие • Издание второе – дополненное и исправленное. Под редакцией докт. юрид. наук, професора Погребного А. А. и канд. юрид. наук, доцента Каракаша И. И. – Х.: 000 „Одиссей”. – 2001. – 400 с.

  2. Андрейцев В. І. та ін. Екологічне право: особлива частина. Підруч. для студ. юрид. вузів і фак.: Повний акад. курс / За заг. ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К.: Істина. – 2001. – 544 с.

  3. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебник для высших юридических учебных заведений. – М.: Юристь. – 1999. – 688 с.

  4. Водне господарство в Україні / за ред. Яцика А.В., Хорєва В.М. – К., 2000 р.

  5. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник для вищих навчальних закладів / за ред. Шемшученка Ю.С. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка””, 2005 р. – 848 с.

  6. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики / за ред. Погрібного О.О. – Х.: Одісей, 2002 р. – 928 с.

  7. Исмайлова Э. Ю., Трунцевський Ю. В., Саввич Н. Е. Экологическое право: Учебник. 3-е изд., перераб. и дополн. – М.: АО «Центр ЮрИнформ», «ЮрИнфоР-Пресс». – 2004. - 414 с.

  8. Калініченко Л.І., Карук Б.П., Тищенко О.І. Управління водогосподарським комплексом: Навч. Посібник. – К., 2000 р.

  9. Малишева Н.Р., Єрофеєв М.І. Організаційно-правові питання захисту малих рік // Вісник Академії наук УРСР. – 1989. - №6.

  10. Паламарчук М.М., Закорчевна Н.Б. Водний фонд України. Довідковий посібник/За редакцією В.М. Хорєва, К.А. Алієва/. – К., 2001. – 392 с.

  11. Петров В. В. Экологическое право России. Учебник для вузов. – М.: Издательство БЕК. – 1995. – 557 с.

  12. Скакун О. Ф. Теорія держави і права. (Енциклопедичний курс): Підручник. – Харків: Еспада. – 2006. – 776 с.










Навчальне видання



ОСНОВИ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА




Навчально-методичне видання

для студентів юридичного факультету



Укладачі ПРОЦЕВСЬКИЙ Віктор Олександрович

ЛИСЯК Олександр Іванович






Відповідальний за випуск Лисяк О.І.


Редактор Процевський В.О.


Комп’ютерна верстка Лисяк О.І.





Підписанододруку_______р.Формат60841/16. Папіргазетний.

ГарнітураTimesNewRomanCyr.Віддрукованонаризографі

Ум. друк. арк.. ____. Обл.-вид. арк. ____.

Зам.№ ____.Тираж____прим.Цінадоговірна


Видавництво

Харківського національного автомобільно-дорожнього університету


Видавництво ХНАДУ, 61002, Харків-МСП, вул. Петровського, 25.

Тел./факс:(057)700-38-72;707-37-03,e-mail:[email protected]


Свідоцтво Державного комітету інформаційної політики, телебачення

та радіомовлення України про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів

видавничоїпродукції,серіяДК№897від17.042002р.