XREFF.RU


Характеристика рівнів сформованості культури здорового способу життя молодших школярів



Если Вам понравился сайт нажмите на кнопку выше
Рівень критерії Високий середній низький
Когнітивний 1 . Молодший школяр володіє знаннями основ здорового способу життя. 2 . Знає про правила та важливість виконання фізичних вправ та їх комплексів . 3 . Володіє знаннями про техніку безпеки під час занять фіз. культурою. 1 . Молодший школяр володіє знаннями про ведення здорового способу життя не в повному обсязі. 2 . Знає про деякі правила виконання фізичних вправ та їх комплексів. 3 . Володіє частиною знань про техніку безпеки під час занять фізичною культурою . 1 . Молодший школяр не володіє знаннями про ведення здорового способу життя. 2 . Не знає про правила виконання фізичних вправ та їх комплексів . 3 . Не володіє знаннями про техніку безпеки під час занять фізичною культурою .
Мотиваційний 1.Молодший школяр бажає поповнювати свої знання про здоровий спосіб життя. 2 . Має бажання брати участь у заходах оздоровчої спрямованості. 1.Не завжди має інтерес до поповнення знань про здоровий спосіб життя. 2 . Виявляє бажання брати участь у деяких заходах оздоровчої спрямованості. 1.Не відчуває інтересу до знань щодо здорового способу життя. 2. Не має бажання барти учать в оздоровчих заходах.
Діяльнісний 1.Молодший школяр застосовує знання та практичні вміння в області ЗСЖ у своєму житті. 2. Є активним учасником заходів оздоровчої спрямованості. 3. Успішний на уроках фізичної культури і в позаурочній діяльності оздоровчої спрямованості. 1. Молодший школяр не завжди використовує знання та практичні вміння в області ЗСЖ у своєму житті. 2 . Є учасником більшості заходів оздоровчої спрямованості. 3 . Має середні успіхи на уроках фізичної культури. 1 . Молодший школяр рідко застосовує або взагалі не використовує знання та практичні вміння в області ЗСЖ у своєму житті. 2 . Учень не приймає або рідко приймає участь у заходах оздоровчої спрямованості. 3. Неуспішний на уроках фізичної культури.
Емоційно - вольова 1.Під час занять оздоровчої спрямованості у молодшого школяра переважають позитивні емоції. 2. У ситуаціях труднощів під час занять прагне з ними впоратися , продовжує участь , часто домагається успіху. 3. Вміє організувати себе в процесі виконання фізичних вправ 1 . Під час занять оздоровчої спрямованості у молодшого школяра спостерігаються як позитивні так і негативні емоції. 2 . У ситуаціях труднощів під час занять потрібна зовнішня підтримка . 3 . Зазнає труднощів у самоорганізації виконання фізичних вправ. 1 . Під час занять оздоровчої спрямованості у молодшого школяра переважають негативні емоції. 2.В ситуаціях труднощів під час занять не прагнути з ними впоратися , перериває участь , 3. Не вміє організувати себе в процесі виконання фізичних вправ.

Основними засобами оцінки за даними критеріями виступають : опитування , анкети , спостереження.

З метою виявлення рівня обізнаності учнів щодо здорового способу життя було проведено тестування серед учнів експериментальної та контрольної груп. Результати тестування представлені в таблицях 2.1, 2.2.

Результати обробки констатувального етапу експерименту в контрольному класі (24 особи)

Таблиця 2.1

Рівні критерії Високий Середній Низький
Кіл-ть учнів % Кіл-ть учнів % Кіл-ть учнів %
Когнітивний 20,9 % 37,5 % 41,6 %
Мотиваційний 20,9 % 37,5 % 41,6 %
Діяльнісний 8,3 % 25 % 66,6 %
Емоційно-вольовий 12,5 % 33,3 % 54,2 %

Результати обробки констатувального етапу експерименту в експериментальному класі (20 учнів)

Таблиця 2,2

Рівні критерії Високий Середній Низький
Кіл-ть учнів % Кіл-ть учнів % Кіл-ть учнів %
Когнітивний 20% 35% 45%
Мотиваційний 10% 35% 55%
Діяльнісний 10% 25% 65%
Емоційно-вольовий 15% 20% 65%

Аналіз результату констатувального етапу експерименту показує, що у дітей недостатньо сформовані знання щодо формування культури здорового способу життя , а саме:

- учні не чітко виділяють основні фактори, що впливають на здоров'я, не всі можуть сформулювати правила здорового способу життя;

- недостатньо проінформовані і розуміють значення і вплив фізичної культури і спорту на їх здоров'я;

- заперечують шкідливість надмірного використання комп’ютерних ігор у повсякденному житті;

- не володіють знаннями щодо виконання конкретних вправ у зв'язку з веденням здорового способу життя ( ранкова гімнастика , вправи для очей , для формування правильної постави, дихальна гімнастика і т. д.).

- у більшості учнів не сформовано мотиви культури здорового способу життя.

Аналіз отриманих даних констатувального етапу експерименту показує, що учні контрольного та експериментального класів мають приблизно однаковий рівень сформованості культури здорового способу життя.

Виявлено, що високий рівень сформованості основ здорового способу життя має дуже маленький відсоток учнів і того й іншого класу. Необхідно також відзначити, що найбільший відсоток молодших школярів мають низький рівень сформованості . Отже, загальний рівень є нижче середнього. З проведеного експерименту стало ясно, що необхідна цілеспрямована робота по формуванню культури здорового способу життя, яка б носила системний характер.

Завдання формування культури здорового і безпечного способу життя :

- формувати уявлення про позитивні фактори, що впливають на здоров'я;

- вчити свідомо обирати вчинки , поведінку , що дозволяють зберігати і зміцнювати здоров'я ;

- вчити виконувати правила особистої гігієни та розвинути готовність на основі її використання самостійно підтримувати своє здоров'я ;

- формувати уявлення про правильне ( здорове ) харчування , його режим;

- формувати уявлення про організацію режиму дня , навчання і відпочинку, рухової активності , навчити дитину складати , аналізувати і контролювати свій режим дня;

- дати уявлення з урахуванням принципу інформаційної безпеки про негативні фактори ризику здоров'ю дітей (знижена рухова активність - гіподинамія, інфекційні захворювання, перевтоми і т. п.), про існування та причини виникнення залежностей від тютюну, алкоголю, наркотиків та інших психоактивних речовин , їх згубний вплив на здоров'я;

- формувати уявлення про вплив позитивних і негативних емоцій на здоров'я, в тому числі одержуваних від спілкування з комп'ютером, перегляду телепередач , участі в азартних іграх ;

- вчити елементарним навичкам емоційного розвантаження (релаксації);

- формувати навички позитивного комунікативного спілкування;

- формувати уявлення про основні компоненти культури здорового способу життя;

- формувати потребу дитини безбоязно звертатися до лікаря з будь-яких питань стану здоров'я.

Завданням школи є правильно організовувати навчальний процес, створити здоров`язбережувальні умови для навчання та виховання учнів.[22]

Раціональна організація навчального процесу необхідна для запобігання перевантаження, перенапруження і забезпечення умов успішного навчання школярів.

Показниками раціональної організації навчального процесу є :

- правильний обсяг навчального навантаження – кількість уроків і їх тривалість, включаючи витрати часу на виконання домашніх завдань;

- навантаження від додаткових занять у школі – факультативів, індивідуальних занять і т.п. (їх частота, тривалість, види і форми роботи);

- обов`язковий активно-руховий характер навчального процесу – динамічні паузи, уроки фізичної культури, спортивні заняття і т.п. (їх частота, тривалість, види і форми занять).

Раціонально складений розклад вирізняється врахуванням складності предметів і переваги динамічного або статичного компонентів під час занять. У якості одного з можливих способів оцінки уроків можна використовувати рангову шкалу труднощів предметів (Сівков , 1975). (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Предмет Бали
Математика
Іноземна мова
Природознавство
Рідна мова
Малювання і музика
Праця
Фізкультура

Найбільш складні предмети рекомендується включати у розклад другими або третіми (але не першими і не останніми) уроками. Розклад оцінюється позитивно, якщо утворюється крива з одним підйомом – в середу і в п`ятницю або у вівторок і в середу (як дні найвищої продуктивності).

Рухова активність учнів складається з щоденної (ранкова гімнастика, ходьба, рухливі зміни тощо) і періодичної, яка може бути різноманітною. У таблиці 2.3 наведені рекомендовані обсяги різних видів рухової активності для учнів 1-4 класів, розроблені з урахуванням інтенсивності та характеру відповідних видів діяльності.

Таблиця 2.3

  • Карта сайта