Організація проектування систем водопостачання і водовідведення ЛЕКЦІЯ № 9 Порядок оформлення дозвільних документів для будівництва....

Організація проектування систем водопостачання і водовідведення ЛЕКЦІЯ № 9 Порядок оформлення дозвільних документів для будівництва....

Організація проектування систем водопостачання і водовідведення ЛЕКЦІЯ № 9 Порядок оформлення дозвільних документів для будівництва....

Організація проектування систем водопостачання і водовідведення

ЛЕКЦІЯ № 9

Порядок оформлення дозвільних документів для будівництва. Завершальний етап будівництва.



8.1. Отримання дозволу на виконання будівельних робіт

Дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, що надається та реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 29 Закону про забудову). Виконання будівельних робіт без вищезгаданого дозволу забороняється 5*.

Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт із нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об’єктів визначено в Положенні № 2739.

(9 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держбуду України від 05.12.2000 р. № 273.)

Перелік документів, які слід подати забудовнику (замовнику) для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, міститься в підпункті 2.1 Положення № 273.

Так, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи:

а) заяву забудовника (замовника); 

б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об’єкта містобудування; 
в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об’єкт містобудування; 

г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; 
ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, які виконують технічний нагляд, авторський нагляд); 
д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду у двох примірниках, пояснювальну записку для реєстрації).

У разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об’єктів без зміни цільового призначення об’єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.

Видається та реєструється дозвіл на виконання будівельних робіт протягом одного місяця з дня подання заяви. Відмову в наданні такого дозволу може бути оскаржено до суду. 
Дозвіл видається на весь термін будівництва об’єкта (нормативний чи передбачений контрактом). Якщо цього терміну не було дотримано, то продовження дії дозволу встановлюється на термін, що не перевищує одного календарного року.

Термін дії дозволу на виконання підготовчих робіт установлюється залежно від часу, необхідного для їх виконання (відповідно до календарного плану).

Після закінчення терміну дії дозволу забудовник (замовник) повинен завчасно продовжити його в інспекції держархбудконтролю. Продовження терміну дії дозволу здійснюється на підставі листа забудовника (замовника), в якому наводиться перелік виконаних на об’єкті містобудування робіт, зазначено відповідальних за проведення будівельних робіт інженерно-технічних працівників будівельної організації, працівників, які здійснюють технічний та авторський нагляд.

Якщо дозвіл на виконання будівельних робіт не було завчасно продовжено після закінчення його терміну дії, то будівництво вважається самовільним.

Інформація про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на стенді, розташованому на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Перелік будівельних робіт, для виконання яких не потрібний дозвіл, наведено у розділі 4 Положення № 273 і включає такі роботи:

1. Поточний ремонт будівель та споруд без зміни призначення приміщень. 
2. Капітальний ремонт та реконструкція повітряних лінійних електромереж. 
3. Відновлення просілого або влаштування нового мостіння навколо будівлі з метою охорони ґрунту під фундаментами від розмивання або перезволоження. 

4. Захист мереж від електрокорозії.

5. Відновлення або улаштування нових тротуарів. 

6. Відновлення або улаштування нових прибудинкових проїзних доріг. 

7. Улаштування дитячих майданчиків, майданчиків для відпочинку людей, озеленення прибудинкової території. Будівництво спортивних майданчиків у дворах, а також у межах мікрорайонів. 

8. Улаштування декоративної огорожі висотою до 1 метра навколо майданчиків літніх кафе (літні майданчики для торгівлі і обслуговування населення без навісів). 

9. Тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів. 

10. Проведення робіт, пов’язаних із ліквідацією аварій (обрушень) та відновленням функціонування об’єктів для забезпечення життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях.

Зверніть увагу: видача дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об’єктів сервісу на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг загального користування здійснюється відповідно до Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об’єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об’єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.09.2005 р. № 414.

8.2. Завершення будівництва

Після того як будівництво об’єкта завершено, складається архітектурно-технічний паспорт (далі – архтехпаспорт) завершеного об’єкта будівництва та відбувається прийняття об’єкта в експлуатацію.

Архтехпаспорт складається на кожний об’єкт архітектури, будівництво якого вже завершено, але який ще не прийнято в експлуатацію.

Архтехпаспорт складається за замовленням замовника (забудовника) генеральним проектувальником об’єкта архітектури за участі генерального підрядника в 3-х примірниках (оригінал і 2 копії) на кожний завершений будівництвом об’єкт до прийняття його в експлуатацію.

Ціль його складання – забезпечення архітектурної, конструктивної, технічної та функціональної ідентифікації об’єкта архітектури та надійної його експлуатації.

В архтехпаспорті міститься інформація про замовника, архітектора – автора проекту та інших розробників проекту, підрядника, місце та термін зберігання проектної документації, а також основні характеристики об’єкта архітектури та гарантійні зобов’язання виконавців проектних і будівельних робіт. Крім цього, зазначаються особливі умови щодо експлуатації об’єкта архітектури, а також його окремі елементи (деталі фасадів, інтер’єри, благоустрій, наявність творів монументального та декоративного мистецтва тощо), що не підлягають змінам без згоди архітектора – автора проекту та органу містобудування та архітектури, а за відсутності архітектора – автора проекту – органу містобудування та архітектури.

Архтехпаспорт разом з іншими документами, передбаченими ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів. Основні положення»,6* направляється на розгляд державній приймальній (технічній) комісії з прийняття об’єкта в експлуатацію. Невідповідність стану об’єкта на момент роботи комісії даним в архтехпаспорті є підставою для відмови комісії в прийнятті об’єкта в експлуатацію.

Після підписання акта державної приймальної (технічної) комісії архтехпаспорт передається до відповідного органу містобудування та архітектури для затвердження. Після затвердження один примірник копії архтехпаспорта залишається в архіві відповідного органу містобудування та архітектури, другий примірник копії передається генпроектувальнику, а оригінал – замовнику (забудовнику).

Архтехпаспорт зберігається власником об’єкта архітектури, архітектором – автором проекту та відповідним органом містобудування та архітектури протягом усього періоду експлуатації цього об’єкта.

При зміні власника архітектурного об’єкта архтехпаспорт разом із проектною документацією передається новому власнику.

При втраті власником архтехпаспорта відповідні органи містобудування та архітектури видають йому дублікат.

8.3. Прийняття об’єкта в експлуатацію

Ті об’єкти, будівництво яких уже закінчене, підлягають прийняттю в експлуатацію. Цю вимогу закріплено у ст. 18 Закону про містобудування. Забороняється експлуатація об’єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку.

На сьогодні завершені об’єкти будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію відповідно до Порядку № 124310.

(10 Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 22.09.2004 р. № 1243.)

Процедура прийняття в експлуатацію полягає в підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об’єктів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

8.4. Прийняття робочою комісією

У деяких випадках, перш ніж об’єкт пройде прийняття держкомісією, може вимагатися прийняття об’єкта робочою комісією.

Відповідно до Порядку № 1243 робочими комісіями попередньо (до пред’явлення державним приймальним комісіям) мають прийматися такі об’єкти:

об’єкти виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 осіб або вартістю понад 5 млн. грн.; 
– об’єкти житлово-громадського призначення III, IV і V категорій. 
Прийняття робочою комісією починається з того, що, завершивши будівельні роботи, генеральний підрядник направляє замовнику письмове повідомлення про закінчення будівництвом об’єкта з проханням створити робочу комісію. 
Замовник, одержавши таке повідомлення, повинен не пізніше ніж у п’ятиденний термін зібрати робочу комісію. 
До складу комісії включаються представники: 
– генпідрядника, субпідрядної організації; 
– генерального проектувальника (автор проекту); 
– експлуатаційної організації; 
– інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; 
– органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежного нагляду, нагляду з охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, які здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об’єкта.

На підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність об’єкта до пред’явлення державній приймальній комісії.

Результати перевірки робочою комісією оформляються актами за формами, затвердженими Держбудом.

8.5. Прийняття держкомісією

Тепер розглянемо, як відбувається прийняття об’єкта держкомісією.

Насамперед замовник зобов’язаний звернутися до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з пропозицією щодо створення державної приймальної комісії. 
Склад державної приймальної комісії майже такий, як і робочої. Відмінність полягає лише в тому, що до складу державної комісії входять представники органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який створив комісію, виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташований об’єкт.

Додатково до складу приймальної комісії може бути задіяно представників Мінприроди, Мінпраці, Держнаглядохоронпраці, Держкоменергозбереження, Держатомрегулювання.

Період звернення з пропозицією створити держкомісію обмежений, тому не слід баритися. 

Замовник повинен звернутися протягом 5 днів після:

отримання від генпідрядника повідомлення про закінчення будівництва; 
– підписання акта робочої комісії (для випадку, коли попередньо скликається робоча комісія).

Якщо замовник устиг, то далі справа вже за держорганом. Комісія створюється протягом 10 днів після звернення замовника. 
Що стосується часу її роботи, то він не може як тривати нескінченно, так і бути регламентованим. Термін прийняття в експлуатацію не має перевищувати 30 днів, а при прийнятті об’єктів вартістю 30 млн. грн. і більше може бути продовжений, але не має перевищувати 60 днів. При цьому термін, установлений для прийняття, не включається до загального терміну будівництва об’єкта.

Тепер безпосередньо про те, що та як перевіряється.

Під час перевірки перевіряється відповідність характеристик закінченого будівництвом об’єкта до нормативних вимог і проектних показників, тому основна увага приділяється проектній та технічній документації.

Прийняття в експлуатацію об’єкта здійснюється тільки за умови закладення проектної документації до страхового фонду документації. Це має бути підтверджено відповідним актом, виданим Державним департаментом страхового фонду документації.

Замовник, генеральний підрядник разом із генеральним проектувальником подають до державної приймальної комісії:

проектну та виробничу документацію; 
– пред’являють виконані будівельно-монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання та документальне підтвердження відповідності виконаних робіт до вихідних даних на проектування об’єкта.

Усі передбачені проектною документацією та державними нормами роботи мають бути виконані. Обладнання повинно бути змонтованим і випробуваним.

На об’єкті виробничого призначення, де встановлено технологічне обладнання, також має бути проведено пусконалагоджувальні роботи відповідно до технологічного регламенту, передбаченого проектом, створено безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної безпеки, екологічних і санітарних норм.

Коли об’єкт приймається в експлуатацію у I або IV кварталі, терміни виконання окремих видів робіт (з опорядження фасадів, благоустрою території тощо), здійснення яких неможливе через несприятливі погодні умови, може бути перенесено. Перелік таких робіт і терміни їх виконання визначаються державною приймальною комісією, про що робиться відповідний запис в акті прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

Державна приймальна комісія не має права вимагати виконання на закінченому будівництвом об’єкті додаткових видів робіт, крім передбачених проектом будівництва та наданими для цього об’єкта вихідними даними.

За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об’єкта, форма якого затверджується Держбудом. 

Замовник самостійно забезпечує підготовку акта для підписання членами державної приймальної комісії. Але підписати цей документ повинні всі члени комісії.

За відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не допускається.

Якщо хтось із членів комісії відмовляється підписувати акт, він зобов’язаний у письмовій формі подати голові комісії та до органу, який він представляє, обґрунтування своєї відмови. У цьому випадку керівник відповідного органу зобов’язаний узяти безпосередню участь у врегулюванні спірних питань і може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підписання.

Підкреслимо, що якщо замовник не порозумівся з членом комісії, у нього є шанс погодити прийняття в експлуатацію об’єкта з начальником незговірливого учасника перевірки.

Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню в 15-денний термін органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який створив цю комісію. Після цього акт реєструється в інспекції державного будівельно-архітектурного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об’єкта органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який створив цю комісію.

Отже, ми поетапно розглянули, в якому порядку оформляються дозвільні документи для будівництва та як відбувається оформлення документів на завершальному етапі будівництва.



Висновки

1. Дозвіл на будівництво потрібно одержувати в органах місцевої виконавчої влади. Для цього слід подати заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.

Якщо сільською, селищною або міською радою було прийнято рішення про надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, таке рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта.

2. Розмір плати за видачу АПЗ і ТУ визначається згідно з установленими Порядком № 2328 розцінками із застосуванням індексу 2,53.

3. Проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками та проектувальниками. Проектна документація розробляється під керівництвом або за обов’язкової участі архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, і засвідчується його підписом та особистою печаткою.

4. Проекти будівництва, а саме передпроектна документація (техніко-економічні обґрунтування та техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти) і проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація), перед їх затвердженням переважно підлягають комплексній державній експертизі.

5. Погодження проектних рішень організаціями, визначеними законодавством, управліннями містобудування, архітектури та службами експлуатації здійснюється в одній інстанції зазначеного органу в термін до 15 днів.

6. Ті об’єкти, будівництво яких уже завершено, підлягають прийняттю в експлуатацію.