МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Агрономічний факультет

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Агрономічний факультет

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Агрономічний факультет

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет













ПРОГРАМА


виробничої практики

студентів спеціальності «Агрономія»

за освітньо-кваліфікаційними рівнями

«БАКАЛАВР» , «СПЕЦІАЛІСТ» ТА

«МАГІСТР»




















Житомир 2010


Програму підготували: Куян В.Г., Малиновський А.С., Дереча О.А., Рибак М.Ф.,Чернілевський М.С., Положенець В.М., Кривіч Н.Я., Євтушок І.М.



Програма уточнена та схвалена на засіданні Вченої

ради факультету.




Протокол № 10 від « 07» 06. 2010 р.



Відповідальний за випуск доцент Рибак М.Ф.


































ЗМІСТ


1. Загальні положення

2. Програма проходження практики

3. Ведення щоденника за практику

4. Методичні поради для складання звіту за практику

5. Методичні поради щодо підготовки матеріалів для роботи фахового рівня «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр»

6. Додатки




























І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ.

Мета виробничої практики: завершення теоретичної підготовки фахівців спеціальності «Агрономія» і набуття виробничих навичок з організації ведення всіх галузей землеробства на основі сучасних прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур у господарствах різних форм власності на землю, в тому числі зон радіаційного забруднення.

Завдання практики:

- ознайомлення із структурою виробничих підрозділів в реформованих господарствах, наявними земельними угіддями, типами ґрунтів та їх властивостями, заходами з меліорації земель і підвищення родючості ґрунтів, поширеними бур’янами, шкідниками та хворобами;

- ознайомлення із структурою управління в господарствах, створених на основі приватної власності, а також з новими формами організації оплати праці;

- оволодіння практичними навичками введення і освоєння сівозмін, розробки і застосування різноглибинної ресурсо-, енергозберігаючої системи обробітку ґрунту, системи удобрення, системи захисту сільськогосподарських культур від шкідників хвороб та бур’янів;

- практичне оволодіння особливостями технологій виробництва еколо­гічно чистих продуктів землеробства;

- оволодіння методикою та технікою аналізу виробничої діяльності в господарствах на приватній основі, проведення економічної і .енергетичної оцінки технологічних і організаційних заходів;

- розробка пропозицій щодо поліпшення господарської діяльності з використання земель (трансформація земельних угідь), підвищення родючості ґрунту (заходи по розширеному відтворенню родючості ґрунту), моделювання оптимальної структури посівних площ сільськогосподарських культур, в тому числі оптимізація посівних площ багаторічних трав, бобових, зернофуражних та інших кормових культур, підвищення врожайності польових, овочевих, плодових культур, хмелю та продуктивності природних кормових угідь (луки і пасовища);

- розробка і обґрунтування пропозицій щодо удосконалення системи землеробства в господарстві;

- підготовка первинних (вихідних) матеріалів для виконання дипломної роботи.

- збір первинних матеріалів для виконання курсової роботи з організації сільськогосподарського виробництва (консультація на кафедрі).


1.2. МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ. Виробничу практику студенти проходять в сільськогосподарських підприємствах і організаціях відповідно до укладених договорів на проведення практики студентів ДАЕУ.

Тривалість практики визначається навчальним планом. На період практики студент призначається на посаду агрономічного фаху (агроном, помічник агронома, бригадир, помічник бригадира та Інші).


1.3.ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ. Виробнича практика організується відповідно до «Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України».

Перед від'їздом на практику деканатом і випускною кафедрою проводиться інструктаж про строки, порядок проходження практики, ведення щоденника, підготовку матеріалів для звіту, і оформлення курсової роботи з економіки і організації с-г виробництва та дипломної роботи.

В період практики студент, незалежно від посади, на яку його призначили, приймає безпосередню участь в усіх виробничих процесах в рос­линництві, звертаючи особливу увагу на дотримання вимог раціональних технологій вирощування екологічно чистої рослинницької продукції, виявляючи при цьому причини недотримання існуючих рекомендацій і вживає можливі заходи щодо виправлення виявлених недоліків.

Навчально-методичне керівництво практикою здійснює випускна кафедра.


2. ПРОГРАМА ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

2.1. Ознайомитися з виробничою та соціальною інфраструктурою господарських комплексів на території сільської ради: державні і недержавні організації, приватні і приватно-орендні підприємства, виробничі та обслуговуючі кооперативи, малі підприємства, зокрема з переробки і збуту продукції, фермерські (селянські) господарства. Індивідуально-господарський сектор і форма його обслуговування, демографічна ситуація, медичне, оздоровче і культурне обслуговування, навчальні заклади, дорожньо-транспортні комунікації, кадрове забезпечення.

2.2. Детально ознайомитися з об'єктом (господарством) проходження практики:

– назва;

– дата заснування;

– установчо-юридичні документи, виробничі ресурси, основний, супутній, підприємницький види діяльності, послуги, ринки збуту продукції, форми, види, розмір оплати праці, форми і орендна плата за землю і майно, фінансові наслідки, кадрове забезпечення, кількісна та якісна оцінка персоналу, органи і структура управління, імідж лідерів, стиль управління, стратегічне та оперативне планування, форми контролю, оперативне управління і торгівельна діяльність, формування інвестиційного середовища, застосування інновацій, зовнішньоекономічні зв'язки, перспективи розвитку.

2.3. Вивчити склад (структуру) земельних угідь господарства. Встановити ступінь розораності земельних угідь і сільськогосподарських угідь, наявність багаторічних насаджень, луків, пасовищ, у т.ч. багаторічних окультурених, водоймищ, полезахисних та інших лісових смуг, непродуктивних земельних угідь.

Вияснити доцільність фактичної структури земельних угідь, визначити своє відношення. Запропонувати план трансформації земельних угідь на перспективу.

2.4. Ознайомитися з наявними в господарстві типами ґрунтів, їх основними агрохімічними і агрофізичними властивостями (вміст гумусу, Р2О5, К20, рНKl, глибина орного шару, гранулометричний склад тощо), ступінь забрудненості радіонуклідами та тип забур'яненості (по полях) і визначити основні заходи підвищення родючості ґрунтів, порівняти їх з тими, що застосовуються в господарстві.

Вияснити причини недотримання необхідних заходів і перспективу їх застосування.

Звернути увагу на можливий рівень врожайності основних с.-г. культур, враховуючи такі середні прогнози інституту "Агроресурси" по зонах України –Полісся, Лісостеп, Степ (ц/га):

озима пшениця – 20–28; 30–35; 45–50;

озиме жито – 14–18; 25–30; 35–38;

яра пшениця –18–20; 24–28; 35–40;

ярий ячмінь –21–25; 25–30; 30–35;

овес –17–19; 20–25; 25–28;

горох –20–17; 25–40; 40–45;

цукрові буряки –350–400; 500–550; 550–600;

картопля – 250–350; 230–250; 200–230;

кукурудза на зерно –22–28–30; 90–100; 110–140; 140–150;

2.5.Ознайомитися із системою сівозмін, набором культур у них (структурою посівів) і прийнятим чергуванням культур у кожній сівозміні. Оцінити фактичний стан з існуючими рекомендаціями і виробити пропозиції поліпшення освоєння сівозмін.

2.6. 3 врахуванням агротехнічної, економічної, екологічної та енерге­тичної оцінки введення сівозмін обґрунтувати структуру посівних площ сільськогосподарських культур, виходячи з умов ринкової економіки. При цьому слід мати на увазі, що в приватних господарствах можуть практикува­тися спеціалізовані сівозміни з повторними посівами ряду культур, що в свою чергу вимагає розширення площ проміжних культур, інших за біологічними особливостями; в основному на зелений корм та зелене добриво.

2.7. Ознайомитися зі станом посівів озимих культур після виходу із перезимівлі. Визначити заходи щодо їх ремонту. При густоті живих рослин менше 150–200 шт/м2. слід планувати пересів. При густоті рослин в межах 200–250 шт/м2планувати підсів, краще ярою пшеницею. На всіх інших посівах озимих – підживлення азотом і боронування.

2.8.Ознайомитися із станом підготовки ґрунту під ярі культури восени минулого року, визначити заходи щодо обробітку ґрунту і внесення добрив весною після настання фізичної стиглості ґрунту на кожному полі сівозмін.

При цьому варто звернути увагу на застосування безполицевих способів обробітку (плоскорізами, боронами типу БДТ-7, комбінованими агрегатами типу «Європак» та ін.) та локальне внесення органічних і мінеральних добрив (в рядки при садінні і посіві та інше).

2.9.Ознайомитися із станом організації вирощування насіння с.-г. культур і обґрунтувати відповідні завдання бригадам (чи насінницькій бригаді) з вирощування насіння всіх культур і багаторічних трав для посіву в наступному році і для реалізації іншим господарствам.

Провести у господарстві фітопатологічне обстеження полів, садів і встановити поширені шкідники, хвороби і бур’яни; ознайомитися із застосованими захисними заходами проти шкідливих організмів і вказати на основні шляхи їх удосконалення із екологічно безпечних систем захисту рослин.

2.10. Взяти участь у розробленні і виконанні плану заходів з догляду за посівами та збирання врожаю с.-г. культур, поліпшення луків і пасовищ, заготівлі кормів.

2.11. Ознайомитися зі станом і перспективою розвитку овочівництва відкритого і закритого грунту, зокрема вияснити:

- площу овочевої сівозміни, набір і чергування культур у ній;

- урожайність овочевих культур за попередні 2–4 роки;

- ринки збуту продукції овочівництва, рентабельність вирощування врожаю окремих культур;

- товарна і екологічна якість продукції овочівництва;

- зберігання і переробка продукції овочівництва;

- наявність споруд закритого грунту, ефективність їх експлуатації;

- перспективи розвитку овочівництва закритого грунту (стаціонарні теплиці, парники, плівкові тунелі різних конструкцій);

- перспективи вирощування окремих культур у господарстві, населеному пункті.

2.12. Установити наявність насаджень багаторічних культур: зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних і хмелю; площі насаджень, вік, урожайність, рівень рентабельності.

Обстежити насадження плодових культур і відмітити його стан, зокрема:

- породно-сортовий склад, сортопідщепні комбінації;

- конструкції насаджень (конструкції і форми крон, орієнтовний їх об’єм – м3, площі живлення);

- зрідженість насадження (%);

- особливості ростових процесів (за приростом пагонів останніх 2–3 років);

- характер плодоношення (за типом плодоносних утворень);

- фітосанітарний стан насадження (наявність сухих гілок, уражень борошнистою росою, чорним раком, пошкоджень червицями).

Вивчити основи перспективного розвитку плодівництва (за планом господарства):

- відповідність організаційно-економічних і грунтово-кліматичних умов вимогам спеціалізації господарств (фермерських, кооперативних тощо);

- оптимальний добір культур, сортів, сортопідщепних комбінацій і конструкцій насаджень з врахуванням ринків збуту екологічно чистої продукції;

- створення необхідної бази (холодильники, сортувальні пункти, меліоративна мережа тощо) в господарстві чи кооперування з метою реалізації продукції;

- кадрове забезпечення;

- розрахунки економічної ефективності вирощування екологічно чистої продукції в інтенсивних садах.

Стан хмелеплантацій; цілеспрямовані основні заходи підвищення врожайності хмелю, перспективи хмелярства.

2.13. Наявність, стан і перспективи розвитку бджільництва, рибництва, квітникарства.

2.14. Ознайомитися належно з галуззю тваринництва:

- стан приміщень і територій тваринницьких ферм, відповідність їх існуючим вимогам і нормам;

- поголів’я ВРХ, свиней, коней, овець і птиці у фізичних і умовних головах;

- основи технологій виробництва молока, м’яса, вовни, доцільність і можливість їх удосконалення;

- економічна ефективність виробництва продукції тваринництва;

- перспективні плани господарства щодо розвитку галузі тваринництва;

- реальні пропозиції поліпшення розвитку тваринництва на найближчу перспективу

2.15. Стан і перспективи розвитку кормової бази тваринництва:

- потреба в концентрованих кормах (ц/на одну умовну голову худоби та всього);

- потреба в сіні, сінажі, силосі, зелених та штучно зневоднених, кормах;

- реальне забезпечення кормами в поточному році;

- забезпеченість кормами за минулі роки;

- перспективний план господарства в розвитку кормової бази тваринництва;

- внести свої пропозиції щодо поліпшення стану і перспектив розвитку кормової бази.

2.16.Заходи з охорони довкілля в господарстві:

- охорона грунтів: категорії еродованих грунтів та їх площа;

- виконання протиерозійних заходів, їх ефективність;

- охорона водойм: площа водойм і їх стан; джерела забруднення і заходи захисту річок та інших водойм.

2.17.Способи виготовлення і зберігання гною, перегною, компостів, гноївки. Потреба в цих добривах та її забезпечення; перспективи на найближчі роки; наявність і стан необхідних споруд та навколишньої території.

Зберігання мінеральних добрив і пестицидів. Місце розміщення і стан споруд для зберігання та навколишньої території; охорона.

2.18.Ознайомитися із зеленими (декоративними) насадженнями господарства (села), особливостями їх стилів, перспективами розвитку зеленої архітектури.

2.19.Ознайомитись з організацією охорони праці в господарстві:

- інструктажі з техніки безпеки, робота з мінеральними добривами та пестицидами; наявність спецодягу та індивідуальних засобів захисту; контроль за охороною праці, наявність нещасних випадків на виробництві та причини їх виникнення.


3. ВЕДЕННЯ ЩОДЕННИКА ПРАКТИКИ


Щоденник ведеться в звичайному зошиті і оформляється відповідно з додатком 1.

Записи в щоденнику ведуться з повним теоретичним і практичним викладом суті агротехнічних чи інших вимог до виконуваної роботи.

Наприклад, садіння картоплі:

Номер поля сівозміни. Тип ґрунту та основні його властивості (гранулометричний склад, вміст гумусу, фосфору, калію, кислотність та інші), придатність поля і ґрунту для вирощування картоплі. Попередник – за схемою чергування культур в сівозміні, фактичний, причини відхилення. Система обробітку ґрунту – (вид зяблевого обробітку): поліпшений, комбінований, напівпаровий – дати обґрунтування і причину відхилення; обробіток навесні: боронування, дискування, культивація, переорювання, нарізування гребенів тощо, характеристика садивного матеріалу, підготовка його до садіння; система удобрення (восени, навесні, при садінні, під час догляду); організація садіння (склад агрегату, визначення норми садіння бульб, глибина загортання їх, місця заправки саджалки бульбами); система захисту рослин; норма виробітку: планова, фактична; оплата праці та ряд інших агротехнічних і організаційних питань у плані вимог технології вирощування картоплі чи іншої культури.

На другий і наступні дні відзначаються додаткові питання. Наприклад, перейшли на друге поле, змінили норму садіння бульб (причини), змінили глибину загортання бульб (причини) або методи контролю за дотриманням прямолінійності садіння, норми садіння бульб та глибини їх загортання. Організація харчування людей, висвітлення наслідків роботи за минулий день в інших бригадах, загонах, ланках тощо.

З тваринництва. Наявність ферм (ВРХ та інших). Поголів'я, порода, кількість голів на 1 га ріллі і сільськогосподарських угідь, структура стада, кількість приміщень, їх тип. Спосіб утримання корів та іншого поголів'я в зимовий та літній періоди. Форма організації роботи і оплати праці. Річний та добовий надій молока на корову, середньодобовий приріст маси свиней. Склад і поживність раціонів годівлі корів та інших видів худоби, їх відповідність плановій продуктивності худоби. Забезпеченість худоби кормами в центнерах кормових одиниць і фізичних кормів на одну умовну голову на рік. Пропозиції щодо поліпшення розвитку тваринництва в господарстві (поголів'я, продуктивність, кормова база).


4. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ЗА

ПРАКТИКУ


Звіт слід писати державною мовою. Титульну сторінку оформити відповідно з додатками 2 і 3. За змістом звіт повинен складатись із вступу, основної частини, висновків, пропозицій, списку використаних літературних джерел та додатків.

Звіт про практику є фундаментом, за яким оцінюється робота практиканта.

Робота зі складання звіту починається з перших днів практики і продовжується протягом усієї практики. За три дні до її закінчення студент звільняється від виробничих завдань і завершує оформлення звіту безпосередньо в господарстві.

Звіт складається на 50 – 60 стандартних сторінках рукопису згідно методичних вказівок наведених у цій програмі. Рукопис ілюструється таблицями, фотографіями, малюнками, графіками. Сторінки, розділи, таблиці та ілюстрації нумеруються.

Звіт перевіряється керівником практики(головним агрономом), завіряється підписами керівника господарства, керівником практики і печаткою.

До звіту додається:

- характеристика практиканта, підписана керівником господарства, головним агрономом і завірена печаткою;

- щоденник проходження практики, підписаний керівником практики і завірений печаткою.

Матеріали практики здаються на випускну кафедру протягом першого тижня занять після завершення практики.

Захист звітів за практику відбувається на засіданнях комісії, створеної деканатом агрономічного факультету.


4.1. Вступ.Коротко викласти головні завдання с.-г виробництва, у т.ч. землеробства в Україні у контексті сучасних процесів реструктуризації і спеціалізації господарств. Значення освоєння зональної ґрунтозахисної системи землеробства в сучасних умовах розвитку сільськогоспо­дарських підприємств.

Суть науково обґрунтованої системи землеробства. Головні ланки системи землеробства та їх особливості в зоні розташування господарства.

Коротко викласти сучасне визначення системи землеробства, показати головні складові ланки системи землеробства і зональні особливості цих ланок в умовах господарства (для спеціалістів).

4.2.Місце розміщення господарства: адміністративний район, область, населений пункт, віддаль центральної садиби від залізничної станції та пунктів реалізації сільського господарської продукції. Напрямок і рівень спеціалізації господарства.

4.3.Ґрунтові та кліматичні умови господарства, їх значення для раціонального використання землі. Дати характеристику основних типів ґрунтів господарства і викласти головні заходи підвищення їх родючості, обґрунтувати можливий рівень продуктивності наявних ґрунтів.

Охарактеризувати кліматичні умови (опади і температуру повітря) за останні 3 роки по місяцях, в тому числі за післяжнивний період. Показати можливості вирощування різних с.-г. культур, в т.ч. в післяжнивний період і фактичний стан в господарстві.

4.4.Склад земельних угідь.Використовуються дані про склад земельних угідь з кадастрової книги господарства і проводиться їх аналіз щодо більш раціонального співвідношення різних земельних угідь з метою найбільш продуктивного їх використання (форма тазміст таблиці, див. курсову роботу з землеробства).

При цьому слід врахувати, що в ряді господарств лісостепової зони має місце висока ступінь розораності земель, а в Поліссі навпаки, іноді дуже мало, 15 – 20 %.

Крім того, при аналізі структури земельних угідь необхідно виходити з того, що в господарстві може бути сад, багаторічне культурне пасовище, поліпшені докорінним і поверхневим способами луки і пасовища, ґрунтозахисні лісові та полезахисні смуги, ставки, заповідники та інші угіддя. Виходячи з наявності чи відсутності цих угідь і їх площ проводиться трансформація земельних угідь на перспективу.

Обов'язково висвітлити процес приватизації землі, технічних засобів і іншого майна. Застосовувана методика оцінки землі і сільськогосподарських угідь, вартість і розмір земельного сертифікату, механізм розподілу земельних угідь, дотримання законодавчих актів. Рух сертифікатної маси, свідоцтва на право власності на землю. Механізм використання резервного фонду та земель запасу. Як використовуються контрактні умови щодо орендної плати за землю. Розробити і подати заходи удосконалення земельних відносин.

4.5. Меліоративні заходи. Показати площу меліоративних земель. Стан меліоративної мережі. Дати характеристику ефективності використання меліоративних земель у господарстві.

Обґрунтувати доцільність проведення осушення перезволожених мінеральних і торфоболотних земель, агролісомеліоративних заходів, хімічної та агробіологічної меліорації ґрунтів (для спеціалістів).

4.6. Структура посівних площ, організація території та агроекологічне обґрунтування чергування культур в сівозмінах. Провести аналіз структури посівних площ в господарстві за останні три роки і оцінити її значення для своєчасного і повного освоєння введених сівозмін та одержання запланованої продукції. Обґрунтувати систему сівозмін в госпо­дарстві (польові, кормові, спеціальні) відповідно до типів ґрунтів, крутизни схилів, виробничого напрямку господарства та захисту ґрунтів від ерозії, в тому числі короткоротаційних (особливо у фермерських господарствах).

Дати агроекологічний і екологічний аналіз прийнятого чергування культур в сівозмінах, оцінити його ґрунтозахисне значення. Визначити ступінь освоєння сівозмін і причини, які стримують повне їх освоєння.

4.7. Рівень урожайності с.-г. культур (для спеціалістів). Проаналізувати фактичну урожайність усіх с. г. культур за попередні роки. Встановити основні причини, що сталися в наборі культур і рівні їх урожайності. На підставі цього розробити основні шляхи стабілізації рівня родючості ґрунту та урожайності с.-г. культур з урахуванням ролі факторів біологізації землеробства (підбір найкращих попередників); дотримання агроекологічних строків повернення с.-г. культур на попереднє місце; підбір високоврожайних с.-г. культур, сортів і гібридів вітчизняної і іноземної селекції; розширення посівів проміжних культур на зелене добриво; застосування енерго- і ресурсозберігаючих способів обробітку ґрунту; застосування раціональної системи удобрення з широким використанням місцевих добрив і локальних способів внесення різних добрив; широке застосування біологічних способів захисту рослин.

4.8. Система обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами в сівозміні. На прикладі польової сівозміни розробити різноглибинну, ґрунтозахисну, енергозберігаючу систему обробітку ґрунту з врахуванням можливостей мінімалізації обробітку.

Проаналізувати систему обробітку ґрунту, звернувши увагу на застосування ґрунтозахисних енергозберігаючих прийомів обробітку. Особливо проаналізувати проведення основного зяблевого обробітку (звичайний, поліпшений, напівпаровий).

Диференціювати обробіток ґрунту залежно від типу ґрунту, забур'яненості і біологічних особливостей культури, під яку проводиться обробіток, обґрунтувати доцільність застосування різних заходів обробітку ґрунту (полицевого, безполицевого, поверхневого та ін.), показати застосування гербіцидів у сівозміні.

4.9. Система удобрення в сівозміні на плановий урожай при бездефіцитному балансі гумусу і поживних речовин у ґрунті:

- проаналізувати стан використання добрив у господарстві за попередні роки: загальний обсяг внесення органічних і мінеральних добрив, а також внесення їх на 1 га ріллі (мінеральні добрива вказуються в діючій речовині основних елементів: N, P2O5K2O);

- встановити норму внесення чистого вапна за гідролітичною чи обмінною кислотністю, враховуючи відношення сільськогосподарських культур до реакції ґрунту та до вапнування. Звернути увагу на особливості вапнування у сівозмінах, насичених зерновими, кормовими культурами, чи з вирощуванням картоплі, льону - довгунця, цукрових буряків, овочевих культур (додаток 3);

- при визначенні дози внесення органічних добрив провести розрахунки балансу гумусу в сівозміні за структурою посівних площ. За цими результатами обґрунтувати кількість внесення органічних добрив, а також правильно визначити місце їх внесення;

-дози мінеральних добрив визначити за рекомендаціями облдержродючості, або розрахувати на планову урожайність балансовим методом;

- розрахунки потреби добрив слід показати в таблиці (додаток 4).

4.10. Система насінництва сільськогосподарських культур (для спеціалістів, магістрів). Елітне насіння реалізується науково-дослідними установами спеціалізованим насінницьким господарствам або безпосередньо приватним господарствам.

На товарні цілі висівають насіння зернових культур не «нижче IIIрепродукції, а кормових – ІVрепродукції з посівними кондиціями.

У господарстві доцільно вирощувати 23 районованих сорти, які відрізняються біологічними особливостями, суворо дотримуватися рекомендованої для кожного із них технологій вирощування.

У кожному господарстві необхідно мати план сортооновлення насіннєвих і страхових фондів з усіх культур, які вирощуються в господарстві. Відповідно з існуючими строками сортооновлення та сортозміни визначити потребу в насінні еліти та першої репродукції (додаток 5).

Розробити завдання насінницькій бригаді або ланці (загону) з вирощування насіння всіх культур для посіву під урожай наступного року.

4.11. Комплексна система захисту рослин при вирощуванні сільськогосподарських культур. При розробці системи захисту рослин від шкодочинних об'єктів практиканту необхідно провести обстеження посівів основних сіль­ськогосподарських культур в одній польовій сівозміні і скласти паспорт фітосанітарного стану рослин іфенологічний календар розвитку шкідників і хвороб в умовах даного господарства.

З урахуванням біологічних особливостей розвитку шкідників і збудників хвороб та природної стійкості рослин розробити науково-обґрунтовану інтегровану систему захисту, раціонально поєднуючи агротехнічні, біологічні і хімічні методи боротьби.

Комплексна система захисту зернових культур включає такі основні заходи:

– організаційно-господарські – створення спеціалізованих ланок, навчання кадрів, придбання необхідних препаратів тощо;

– заходи захисту культури в період підготовки насіння до посіву – очистка насіння, прогрівання, інкрустація насіння та інші;

– заходи з догляду за посівами – знищення ґрунтової кірки, міжрядне рихлення, фітопатологічні прочистки, обробка пестицидами та інші;

– заходи захисту посівів в період збирання врожаю, строки збирання, способи збирання та інші;

– заходи, які проводяться на полях після збирання врожаю – лущіння стерні, знищення післязбиральних решток, фітоентомологічне обстеження полів та інші.

При розробці цього розділу необхідно викласти обґрунтовані шляхи зменшення застосування пестицидів.(Див. додаток 8-11).

4.12. Система природоохоронних заходів. При розробці цього розділу звернути увагу:

– на розміщення, згідно санітарних норм складських приміщень для зберігання мінеральних добрив і пестицидів, тваринницьких приміщень, багаторічних насаджень;

– на раціональне використання органічних, мінеральних добрив та пестицидів на всіх сільськогосподарських угіддях (норми, строки, способи внесення, форми мінеральних добрив, види пестицидів та інше);

– на ґрунтозахисний обробіток ґрунту, особливо на схилах понад 3°;

на запровадження у виробництво ґрунтозахисних сівозмін, ресурсозберігаючих прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;

–на зниження накопичення радіоактивних речовин в продукції рослинництва.

4.13. Основні принципи високопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських культур:

– вирощування високопродуктивних сортів, які характеризуються комплексним імунітетом до несприятливих умов;

– розміщення посівів на окультурених ґрунтах та після найкращих попередників;

– використання насіння і садивного матеріалу високих репродукцій і посівних садивних кондицій;

– застосування системи ґрунтозахисного обробітку, який забезпечує максимальне накопичення і збереження вологи в ґрунті;

– застосування оптимальної системи удобрення та інших технологічних прийомів отримання планової урожайності;

– застосування екологічно безпечних систем захисту рослин від бур'янів, шкідників, хвороб і полягання зернових культур;

– своєчасне і якісне виконання всіх технологічних операцій шляхом використання комплексу високопродуктивних машин і знарядь, прогресивних форм організації і оплати праці;

– надійну охорону довкілля і захист ґрунту від ерозії, ущільнення і переущільнення.

Порівнюється фактична технологія з рекомендованою, пояснюються причини її недотримання і обґрунтовується доцільна технологія в конкретних умовах господарства.

4.14. Заходи щодо поліпшення луків та пасовищ (для спеціалістів). Показати об'єми і основні заходи з проведення докорінного і поверхневого поліпшення луків і пасовищ та створення культурних пасовищ з їх технологіями у фермерських, інших господарствах села.

4.15. Заходи щодо підвищення ефективності овочівництва і хмелярства.

4.15.1. Вказати видовий і сортовий склад овочевих культур, які вирощують у господарстві чергування культур в овочевій сівозміні; особливість технологій вирощування окремих культур (розсадний і безрозсадний способи); технології збирання і зберігання врожаю; урожайність і товарна та екологічна якість врожаю; урожайність і товарна та екологічна якість врожаю; ринки збуту і рентабельність виробництва продукції овочівництва у відкритому грунті. відмітити недоліки в технологіях вирощування овочевих культур, їх причини та шляхи усунення (за низької врожайності).

Особливості технологій вирощування овочевих культур у спорудах закритого грунту, відповідність їх досягненням науки і передового досвіду. (Якщо в господарстві овочеві культури не вирощують доцільно ознайомитись з їх технологіями у фермерських, інших господарствах села).

4.15.2.Відмітити площу, вік, породний і сортовий склад, конструкцію та стан (зрідженість, особливість росту і плодоношення, врожайність, якість врожаю тощо) плодових насаджень, а також технологію вирощування: утримання грунту міжрядь і пристовбурових смуг, удобрення, обрізування, захист від сонячних опіків, весняних приморозків, хвороб і шкідників; охорону, збирання, товарну обробку і зберігання врожаю. (Малопродуктивні, зріджені сади, у яких закінчився термін експлуатації, доцільно розкорчовувати).

Подати пропозиції щодо удосконалення технології вирощування плодових культур чи окремої породи (яблуня, груша, слива, суниці і т.д.). За відсутності в господарстві плодових насаджень висвітлити особливості їх вирощування у фермерських господарствах, присадибних садах (породи, сорти, особливості технологій вирощування, урожайність, ринки збуту тощо); наявність умов для спеціалізації господарств на вирощуванні продукції плодівництва.

4.15.3. Заходи щодо удосконалення технологій і підвищення продуктивності хмелю (за наявності в господарстві хмелеплантацій); пропозиції розвитку хмелярства в господарстві мають бути реальними, конкретними і повними (враховувати організаційно-економічні, грунтово-кліматичні умови, ринки збуту і рентабельність виробництва тощо).

4.16. Висвітлювати заходи, спрямовані на поліпшення розвитку тваринництва і створення необхідної для цього кормової бази, а саме:

- аналіз наявного поголів’я, його якісного стану, продуктивності, рентабельності тваринництва;

- умови утримання тварин у різні періоди року, відповідність їх існуючим вимогам;

- якість продукції тваринництва (товарна, екологічна);

- забезпеченість тваринництва кормами (подати дані у вигляді таблиці: план заготівлі і фактичне виробництво за видами – концентровані, грубі: сіно, сінаж, солома; соковиті: силос, коренеплоди, картопля; зелені); виробництво білкових кормів.

4.17. Охарактеризувати рівень спеціалізації господарства, перспективи і доцільність її поглиблення. Навести порівняльні дані загальногосподарської діяльності (організація і оплата праці, продуктивність, товарна і екологічна якість продукції та ін.) зарубіжних глибоко спеціалізованих господарств і наших багатогалузевих (в основному для студентів, які практикувались за кордоном).

4.18.Пропозиції щодо покращання зеленої архітектури на території господарства, вулицях села, садибах селян.

4.19. Заходи спрямовані на удосконалення первинної переробки і зберігання продукції рослинництва.

4.20.Висновки і пропозиції виробництву.Коротко (одним–двома реченнями) узагальнити результати виробничої діяльності господарства та пропозиції щодо її удосконалення, а саме:

- ступінь раціонального використання земельних угідь та пропозиції спрямовані на підвищення родючості грунту, захисту від ерозії;

- особливості технологій вирощування зернових культур та шляхи подальшої їх інтенсифікації, підвищення рівня рентабельності;

- основи технологій та організації виробництва кормів і пропозиції щодо їх удосконалення;

- рівні технології вирощування овочевих культур, заходи їх інтенсифікації; доцільність і шляхи спеціалізації, концентрації виробництва продукції окремих культур;

- стан вирощування плодових культур та пропозиції щодо спеціалізації, концентрації та інтенсифікації виробництва продукції плодівництва;

- заходи спрямовані на розвиток хмелярства;

- пропозиції щодо удосконалення технологій вирощування технічних культур;

- основні заходи підвищення продуктивності і рентабельності тваринництва;

- покращення первинної обробки і зберігання продукції рослинництва;

- основні заходи отримання екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва;

- можливості покращення соціально-економічного і фінансового стану господарства.

4.21.Список використаних літературних джерел (в установленому порядку).

Додатки (розрахункові таблиці, окремі нормативні дані та інші матеріали за ініціативою студента).


-


5. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

освітньо-кваліфікаційних рівнів “Бакалавр”, “Спеціаліст” та “Магістр”


Дипломна робота виконується, як правило, за результатами проведених досліджень на дослідному полі університету, в науково-дослідних установах, шляхом експедиційних обстежень в зоні діяльності ДАЕУ.

За скороченою схемою дослід може бути проведений в господарстві за місцем проходження практики (за схемою погодженою з науковим керівником).

Крім цього, в господарстві необхідно взяти матеріали для обґрунтування значення піддослідної культури в економіці господарства.

Для цього необхідно визначити:

– частку культури в структурі посівних площ (%);

– частку культури в товарній продукції господарства, в тому числі в рослинницькій галузі (%);

– частку культури в натуральній оплаті праці (%);

– частку культури в балансі кормів та деякі інші показники за ініціативою дипломника.

Окремі дипломні роботи можуть носити як науковий пошук, так і узагальнення передового виробничого досвіду з різних питань рослинництва, овочівництва, плодівництва, хмелярства.

Експериментальна частина дипломної роботи за освітньо-кваліфікаційними рівнями “Бакалавр” “Спеціаліст”, “Магістр” виконується за планами, викладеними у відповідних рекомендаціях (2000р).


6.Методичні поради для складання звіту за практику ОКР «Магістр».


Вступ.

Місце розміщення господарства.

Ґрунтові та кліматичні умови господарства.

Склад земельних угідь.

Структура посівних площ, система сівозмін господарства.

Рівень урожайності с/г культур господарства.

Аналіз технологій вирощування в господарстві с.-г. культур піддослідної культури, що вивчається в магістерській роботі.

Площі посіву (посадки) с/г культур за останні три роки.

Розміщення с/г культур щодо попередників.

Обробіток ґрунту залежно від попередників.

Сорти, гібриди, якісні показники насіннєвого (садивного) матеріалу.

Система захисту від шкодочинних організмів та бур’янів.

Системи догляду за посівами (посадками).

Збирання врожаю с/г культур та рівень урожайності за три останні роки.

Результати проведення виробничих дослідів у господарстві.

Перспективи впровадження в господарстві досліджень, проведених магістром.

Висновки і пропозиції господарству щодо удосконалення технології вирощування піддослідної культури.

Економічна оцінка вирощування піддослідної культури в господарстві:

– площа посіву (посадки) с/г культури, – % до землі в обробітку, % до групи с/г культур (зернових, технічних тощо); дані за останні три роки;

урожайність та валові збори продукції за останні три роки;

товарність і вартість реалізованої продукції, (у % від загального прибутку, % від прибутку одержаної продукції рослинництва); собівартість, рентабельність.

. План заходів з охорони довкілля в господарстві.

Висновки і пропозиції виробництву (п.4.20).

Список використаних літературних джерел в (установленому порядку).

Додаток1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет


Агрономічний факультет







ЩОДЕННИК



виробничої практики


студента____курсу_______________групи

агрономічного факультету


___________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по - батькові студента)


___________________________________________________________

(місце проходження практики ( назва


___________________________________________________________

(господарства села, району, області)

















ЖИТОМИР 20_



Прибув на місце практики

_________________________________________

(дата, назва господарства)

Призначений напосаду____________________________________________

(вказати всі посади, які займав студент на протязі практики)

Керівник практики________________________________________________

Дата закінчення практики______________________________________

Відмітка про прибуття студента в університет під час проходження практики:


перший раз_____________________________________________________

(дата, підпис викладача)


другий раз_____________________________________________________

(дата, підпис викладача)

Відмітка про прибуття студента в університет на заняття

________________________________________________

(дата, підпис декана)





Оформлення щоденника


Дата

Зміст роботи

Висновки керівника

практики з господарства та

одного з членів комісії



(кафедри)





















Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет



Агрономічний факультет





З В І Т

Стан сільськогосподарського виробництва та основні

організаційно-технологічні заходи підвищення його ефективності

___________________________________________________________

(назва господарства, села району, області)






Звіт підготував

студент ______курсу ________групи

агрономічного факультету

__________________________________________

(прізвище, ініціали студента)

Схвалений господарством

__________________________________________

(підпис, прізвище, ініціали, печатка)

«______» ________________200 р














ЖИТОМИР- 20


Додаток 3

(Для ОКР «Спеціаліст», «Магістр»)



МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет



Агрономічний факультет





З В І Т

Стан, аналіз та заходи удосконалення організації і технологій

виробництва сільськогосподарської продукції

в ____________________________________________________

(назва господарства

____________________________________________________

села, району, області)




Звіт підготував студент

________курсу __________групи

______________________________

(прізвище, ініціали)

Схвалений господарством______________

(підпис, прізвище, ініціали, печатка)

«______» ________________200 р.


Керівник практики______________

(підпис, прізвище, ініціали)

«_______» ______________________200 р.











ЖИТОМИР-20


Додаток 4

Система удобрення культур у сівозміні

(органічні та вапняні добрива, т/га: мінеральні кг/га д. р.)

середній розмір поля______________га





№ поля

С/г культура

Планова урожайність, ц/га

Основне удобрення

Рядкове

Підживлення

Потрібно добрив на всю площу







Вапно

Орга­нічні доб­рива

Міне­ральні

N

Р

К

N

Р

К

Вапняних

Органічних

Мінераль­них











N

Р

К







1

2

3









N

Р

К

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21







Всього по сівозміні

Насиченість: органічними добривами – т/га; мінеральними – кг/га д. р.;N

P2O5

K2O –



Дотаток5

План сортооновлення



Культура,

Прийнятий

Загальна

Необхідно

Вихід

Необхідна

В т.ч.

Вказати

Потреба

сорти

строк

площа посту

насіння з

кондиційного

площа для

ділянка на

репродук-

сортового


сортопо-

в госпо-

15% страх.

насіння, ц/га

насіннєвих

розмножен-

цію

насіння для


новлення

дарстві, га

фондом, ц


посівів, га

ня, га

власного насіння

сортопонов- лення, ц









еліти

репро-

дук-

ція







Додаток 6

План посіву нових сортів та гібридів сільськогосподарських культур



Культури

Сорт, гібрид

Площа посіву, га


В тому числі за роки





20____

20_____

20_____

20____

20____
















Додаток7

Система захисту рослин в сівозміні при вирощуванні сільськогосподарських культур




Схема сівозміни

Площа, га

Назва

шкідників,

хвороб,

бур’янів

Економічний поріг шкодочин-ності

Заходи боротьби

Строки виконання

Назва препа-рату

Доза пестици-дів, кг/га

Потреба препарату на всю площу

Прим.








по препа-рату

по

д.р




















Кількість препаратів та пестицидів на 1 га сівозмінної площі_____________ кг д. р.

Викласти шляхи зменшення застосування пестицидів




Додаток 8

Інтегрована система захисту сільськогосподарських культур:

1. Провести фітопатологічне обстеження основних сільськогосподарських культур і скласти паспорт їх фітосанітарного стану (табл. 1).

2. Розробити інтегровану систему захисту від шкідників, хвороб і бур’янів (табл. 2). Система інтегрованого захисту повинна включати ланки:

Ланка І.Організаційно-господарські заходи: обстеження полів; науково-обгрунтоване розміщення культур в сівозміні; придбання відповідного інвентаря, стійких сортів, препаратів для захисту рослин, добрив; підготовка грунту до сівби; внесення мінеральних добрив; створення ланки із захисту рослин, проведення їх медичного огляду та інструктажу з техніки безпеки.

Ланка II.Заходи, які слід проводити в період підготовки насіння до посіву і в період сівби: фітосанітарна експертиза насіння; доочистка насіння; протруювання насіння, його прогрівання; дотримання оптимального строку сівби, норми висіву, глибини посіву, ширини міжрядь.

Ланка Ш.Заходи, які слід проводити в період догляду за посівами: систематичне обстеження та складання паспорту фітосанітарного стану полів; фітопатологічні прочистки посівів; профілактичне обприскування, обробка крайових смуг; суцільне обприскування посівів проти шкідників, хвороб і бур'янів (із врахуванням ЕПШ), приділяючи увагу баковим сумішам; підживлення рослин азотними добривами разом із мікроелементами.

Ланка IV.Заходи, які слід проводити в період збирання врожаю і післязбиральний період: фітопатологічна апробація посівів; своєчасне збирання врожаю; доочистка і просушування насіння; знищення післяжнивних решток.

3. Розрахувати потребу сільськогосподарського підприємства в фітофармакологічних засобах захисту від шкідників, хвороб та бур’янів на рік (табл. 3-5).

4. Оформити заявку на придбання фітофармакологічних засобів захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів (табл. 6).

5. Навести регламенти застосування та ступінь небезпеки фітофармакологічних засобів захисту рослин, що використовуються в сільськогосподарському підприємстві (табл. 7).

6. Обстежити складські приміщення для збереження фітофармакологічних засобів захисту рослин та встановити відповідність їх щодо санітарних правил і вимог.

7. Описати вимоги щодо техніки безпеки під час роботи із фатофармакологічними засобами захисту рослин за схемою:

– основні вимоги;

Додаток 9

– санітарні правила і вимоги під час транспортування, зберігання та застосування пестицидів;

– принципи добору засобів індивідуального захисту;

–правила знезаражування тари і спецодягу;

– правила особистої гігієни;

– заходи першої долікарської допомоги у випадку отруєння.

Таблиця 1

Паспорт фітосанітарного стану посівів в господарстві


Культура

Фаза розвитку культури

Шкідливий організм

Одиниця обліку, шт/м2, %

Економічний поріг шкідливості (ЕПШ)













Таблиця 3

Потреба у фітофармакологічних засобах захисту від шкідників

Культура

Шкідник

Назва препарату

Площа, га

Крат-ність обробок

Норма витрати, л/га, кг/га, л/т, кг/т

Потреба в препараті, л (кг)









Таблиця 4.

Потреба у фітофармакологічних засобах захисту від бур’янів

Культура

Перева-жаючі бур’яни

Назва препарату

Площа,

га

Норма витрати на 1 га, кг (л)

Потреба в препараті, л (кг)















Таблиця 5.

Потреба у фітофармакологічних засобах захисту від хвороб

Культура

Хвороба

Назва препарату

Площа,

га

Крат-ність обробок

Норма витрати, л/га, кг/га, л/т, кг/т

Потреба в препараті, л (кг)














Додаток 10

Таблиця 6.



Заявка для придбання фітофармакологічних засобів захисту рослин від шкідливих організмів на ______ рік

Препарат

Потреба в препаратах

Наявність у с.-г. підприємстві

Потрібно закупити

на плановий обсяг робіт

страховий запас – 10%

усього

Інсектициди







Гербіциди







Фунгіциди








Таблиця 7.

Регламенти застосування та ступінь небезпеки фітофармакологічних засобів захисту рослин


Назва препарату

Препа-ративна форма

Назва та вміст діючої речови-ни, %

Норма витрати,

л/га, кг/га

ЛД 50 мг/кг

Клас небез-печ-ності

Інтег-ральна ступінь небезпеки

Строк очікува-ння, днів

Строки виходу людей на поле після обробки, днів

ручні роботи

механізовані






















Додаток 11

Таблиця 2.

Інтегрована система захисту _________________ від шкідників, хвороб і бурянів в умовах

(назва с.-г. культури)

______________________________________________________________________

(назва с.-г. підприємства, району та області)

№ п/п

Шкідливі організми (шкідники, хвороби, бур’яни)

Строки проведення захисних заходів

Обєм роботи та одиниці виміру:

м², м³, т, га

Заходи та засоби захисту (хімічні і біологічні), їх препаративна

форма, регулятори росту

Спосіб засто-сування засобів

захисту

Норма витрати

на одиницю площі, обєму, маси,

кг/т, л/т, кг/га, л/га,

г/ м²

Концент-рація препа-рату в

робочій рідині, %

препарату

робочої рідини

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Ланка І. Організаційно-господарські заходи










Ланка ІІ. Заходи, які проводять в період підготовки саджанців до посадки і в період посадки










Ланка ІІІ. Заходи, які проводять в період догляду за посівами










Ланка ІV. Заходи, які проводять в період збирання і післязбиральний період










МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет


Агрономічний факультет



Кафедра_______________________

(назва кафедри)


Допустити до захисту

Зав.кафедри____________________

(підпис, прізвище)


«_______»________________20 р.





ДИПЛОМНА РОБОТА


На тему: _________________________

_________________________________

__________________________________

(назва теми)




Дипломник____________________

(ПІБ)


Науковий керівник_____________

(ПІБ)






ЖИТОМИР-20





П Л А Н

виконання програми виробничої практики та написання

звіту студентами агрономічного факультету ОКР «Магістр»



  1. Вступ (стан та завдання землеробства в цілому в Україні і дослідної культури зокрема).

  2. Місце розташування господарства та умови для вирощування дослідної культури.

  3. Склад земельних угідь.

  4. Структура посівних площ с.-г. культур (питома вага в структурі дослідної культури)

  5. Системи сівозмін. Місце дослідної культури в сівозміні.

  6. Рівень урожайності дослідної культури (підготовити огляд літератури з вивчення основних факторів підвищення врожаю з теми дипломної роботи.

  7. Система обробітку грунту під дослідну культуру.

  8. Система удобрення дослідної культури.

  9. Система захисту (дослідної культури)

  10. Стан та перспективи розвитку тваринництва. Рентабельність галузі рослинництва. Собівартість продукції тваринництва.

  11. Стан та перспективи розвитку кормовиробництва. Забезпеченість поголів’я тварин кормами (грубими, соковитими і концентрованими).

  12. Рентабельність вирощування дослідної культури.

  13. Охорона навколишнього середовища при вирощуванні дослідної культури.

  14. Охорона праці та техніка безпеки при вирощуванні дослідної культури.

  15. Висновки і пропозиції.

















П Л А Н

виконання програми виробничої практики та написання

звіту студентами агрономічного факультету ОКР «Бакалавр»


  1. Вступ (стан та завдання землеробства в Україні).

  2. Місце розташування господарства (п. 2.1–2.2.).

  3. Суть науково-обгрунтованої системи землеробства.

  4. Склад земельних угідь господарства (п.2.3–4.4.).

  5. Типи грунтів та їх характеристика (п.2.4.).

  6. Система сівозмін (п.2.5–2.10).

  7. Структура посівних площ (п.2.5–2.10).

  8. Система обробітку грунту в сівозміні (п.2.5-2.10).

  9. Система удобрення с.-г.культур у сівозміні (п.4.9, абз.1–2).

  10. Комплексна система захисту рослин (п.4.11)

  11. Система насінництва. Сортозаміна та сортооновлення (п.2.9).

  12. Меліоративні заходи та ефективність їх проведення (п.4.5).

  13. Заходи щодо поліпшення луків та пасовищ (4.14).

  14. Стан плодоовочівництва в господарстві

  15. Стан хмелярства в господарстві (п.2.11.–2.12).

  16. Галузь тваринництва. Стан та перспективи його розвитку (п.2.14).

  17. Охорона навколишнього середовища та охорона праці (2.16).

  18. Висновки і пропозиції.





Примітка:п.п. 2.1; 2.2. і т.д. – див. в програмі: піддослідна культура – за темою дипломної роботи.



















П Л А Н

виконання програми виробничої практики та написання

звіту студентами агрономічного факультету ОКР «Спеціаліст»


  1. Вступ (стан та завдання с.-г. виробництва в Україні.

  2. Місце розташування та виробнича і соціальна інфраструктура господарства (2.1.–2.2).

  3. Склад земельних угідь (п.2.3.; 4.4).

  4. Типи грунтів та їх характеристика (п. 2.4).

  5. Структура посівних площ (п.2.5–2.10).

  6. Рівень урожайності с.-.г. культур (п.2.11–2.12).

  7. Система обробітку грунту в сівозміні і дія піддослідної культури в т.ч.

  8. Система удобрення с.-г. культур в сівозміні і піддослідної культури зокрема (4.9. абз. 1–2).

  9. Стан та перспективи розвитку овочівництва і технології переробки с.-г. продукції (2.11–2.12).

  10. Стан та перспективи розвитку плодівництва (п.2.11–2.12)

  11. Стан та перспективи розвитку хмелярства (2.12; 4.10).

  12. Стан та перспективи розвитку насінництва (2.12; 4.10).

  13. Система захисту рослин і піддослідної культури в т.ч. (п.4.11).

  14. Стан та перспективи розвитку тваринництва (п.2.13; 2.14; 4.16).

  15. Кормовиробництво. Шляхи і способи забезпечення тварин кормами (2.15; 4.16).

  16. Спеціалізація господарства та економічна ефективність галузі рослинництва і рентабельність піддослідної культури (п.4.17).

  17. Охорона навколишнього середовища та охорона праці (при вирощуванні піддослідної культури в т.ч.).

  18. Висновки і пропозиції.