XREFF.RU


Торгівля — зв'язкова ланка між виробництвом і споживанням



Если Вам понравился сайт нажмите на кнопку выше

Орієнтація економіки на ринкові умови розвитку об'єктивно вимагає посилення узгодженості всіх стадій розвитку й особливо розвитку виробництва і споживання. Це можливо лише за допомогою торгівлі, яка здатна забезпечити відповідність обсягів і структури продукції, що виготовляється, попиту населення. З економічних позицій важливо домогтися не тільки збільшення виробництва товарів народного споживання та покращення їх асортименту й якості, але й суспільного визнання випущеної продукції, більш повного задоволення нею потреб як людей зокрема, так і народного господарства загалом.

У ринкових умовах зростає роль торгівлі в економічному житті держави, посилюється її вплив на виробництво. Задоволення платоспроможного попиту населення виступає в якості основної суспільної необхідності, яка, в свою чергу, впливає як на розвиток виробництва, так і торгівлі.

Збалансування виробництва товарів і попиту споживачів значною мірою залежить не тільки від того, як торгівля вивчає і на скільки вона знає попит населення, але й від того, якою мірою і на скільки ефективно вона впливає на виробництво, використовуючи господарський механізм, економічні важелі. В широкому розумінні завдання впливу торгівлі на виробництво полягає не тільки в тому, щоб збалансувати купівельні фонди і товарні ресурси, але й у тому, щоб запропонувати споживачам різноманітні, високої якості, модні товари, що відповідають запитам споживачів.

А тому зараз найактуальнішим, найважчим народногосподарським завданням є узгодження товарного виробництва з потребами ринку. Якщо виробництво товарів не відповідає попиту населення—виникає питання щодо доцільності такого виробництва взагалі.

Зростання масштабів виробництва, систематичне розширення асортименту випуску продукції ускладнює господарські зв'язки між промисловістю і торгівлею, підвищує взаємну залежність між ними. З рівнем насичення ринку на перший план виступає асортимент і якість товарів, випуск принципово нових виробів.

Такі процеси є наслідком не тільки технічного прогресу, але й вираженням соціальної політики держави. Більш повне задоволення потреб, збалансування виробництва товарів і платоспроможного попиту значною мірою залежать від того, як торгові організації вивчають і наскільки знають попит населення, якою мірою вони впливають на виробництво. У результаті злагодженості взаємовідносин торгівлі і виробництва нормалізується ринкова кон'юнктура, збільшується маневреність цін з метою переключення попиту з одних товарів на інші без зміни загального індексу цін і без зменшення купівельної спроможності населення.

Велика відповідальність у нормалізації зв'язків торгівлі й виробництва в першу чергу лягає на торгівлю. Виходячи з мети виробництва, слід суттєво посилити позиції торгівлі у зворотному впливу на виробника. Практично це означає, що планування розвитку торгівлі повинно відігравати активнішу роль у формуванні розвитку промисловості. Торгівля повинна заздалегідь, на стадії розробок прогнозів, формувати товарне надходження в торгівлю. Такий вплив повинен здійснюватися через систему попередніх замовлень.

Торгівля здійснює вплив і на споживача, формуючи в нього купівельний попит, виховує смаки, забезпечує можливості задоволення їх запитів. Водночас, зростання розвитку виробництва викликає збільшення товарної маси, яка призначена для задоволення потреб населення.

В умовах переходу до ринку особливо гостро постає вимога прояву гнучкості й оперативності в управлінні виробництвом, маневреності ресурсами, швидкому реагуванню промисловості на запити населення, які зростають. Як свідчить інформація останніх років, виробництво товарів недостатньо задовольняє потреби споживачів. А тому доцільно було б при оцінці роботи промислових підприємств, що випускають товари народного споживання, ввести показник відповідності асортименту, кількості запитам споживачів. Для цього вимагається повна узгодженість роботи торгівлі та промисловості. Зараз серед товарів, що постачаються, багато виробів застарілих моделей, фасонів вузького асортименту, низької якості, частина таких товарів в умовах підвищених вимог покупців осідає в торговій мережі й вимагає зниження ціни.

У вирішенні завдання постійного задоволення зростаючих потреб населення, крім організацій і підприємств торгівлі, повинні брати активну участь усі підприємства промисловості, які пов'язані з виробництвом товарів народного споживання. Все це висуває на перший план проблеми взаємовідносин торгівлі з промисловістю. Торгові організації ще недостатньо використовують економічні важелі впливу на виробництво. Як свідчать матеріали органів господарського суду, встановлені законом санкції застосовуються лише на одне з десяти допущених порушень договорів. Торгові організації не тільки мають право, але вони і зобов'язані пред'являти санкції на кожне порушення договору. Значною мірою це результат слабкого контролю за виконанням договорів особливо щодо асортименту, моделей, сезону.

Взаємозалежність усіх галузей народного господарства значно підвищує роль державної, планової, фінансової, договірної дисципліни, вимагає безперечного виконання зобов'язань щодо поставок продукції споживачам. Варто було б відновити укладення господарських договорів з промисловістю, де зазначати, що товари, які не відповідають пунктам договору, можуть бути прийняті без зарахування у виконання договору постачання. Треба відійти від практики взаємовідносин торгівлі "що пропонують, те і беремо", а безпосередньо впливати і формувати процес виробництва необхідних товарів. Торгівля з пасивного партнера повинна перетворитися на активного захисника інтересів споживача.

  • Карта сайта